Досвідчені збиральники за тиждень можуть здавати закупівельникам і до 100 кілограмів вітамінних плодів.
“Уже кілька років закуповую шипшину, — розповідає пан Олександр, заготівельник з Івано-Франківщини. — Люди здають щойно зібрані плоди, які повинні мати відповідний товарний вигляд. Тобто не бути зогнилими, запліснявілими, перестиглими. Зібрана шипшина має бути чиста. За кілограм плачу 12 гривень. Та чув, що деякі перекупники підіймали ціну й до 18 гривень”.
Як каже закупівельник, неврожайних років майже не буває. Та збирати шипшину непросто. І за таке беруться переважно люди, які не мають постійної роботи. Для них це ще один сезонний заробіток.
“Щоб заробити 500 гривень, треба здати майже 42 кілограми шипшини, — каже пан Олександр. — Початківці за день рвуть кілька літрів ягід. А от досвідчені збирачі за тиждень можуть здавати й по кілька мішків. Сезон збору шипшини триває близько двох місяців”.
Людмила Крищук із міста Галича Івано-Франківської області, яка кілька років займається збором шипшини, каже, що на кущах у лісі та у полях ще багато ягід.
“У наше місто щосереди приїжджає закупівельник, який забирає шипшину, за кілограм платить 15 гривень, — розповідає жінка. — Я вже назбирала 93 кілограми ягід і заробила 1395 гривень. Так, це нелегка праця, кущі шипшини колючі. Але життя тепер важке, пенсія — маленька. Тому не втрачаю жодної нагоди, щоб заробити додаткову копійку”.
До слова, на заводах, куди зрештою здають шипшину, її або охолоджують і після цього заморожують, або сушать. Після висушування плоди шипшини розколюють. Насіння постачають виробникам шипшинової олії, а шкірку — кондитерам та виробникам чаю. Плоди, які містять багато вітаміну С й каротину, сортують на спеціальному лазерному сепараторі, повітрям видуваючи з них ворсинки, які є сильним алергеном.
