Йдеться про хворобливу схильність до вимислу. Людина впевнено, невимушено розповідає неправду про певні епізоди життя, хоча з пам’яттю проблем не має, її інтелект — на достатньому рівні. Чому люди стають міфоманами?
— Фальшиві спогади можуть бути наслідком пережитого стресу, — каже Віталій Закладний, психіатр. — Вони заміщують у пам’яті важкі, трагічні моменти, які мозок, образно кажучи, відправив у зону забуття. Людина щось собі уявляє й настільки звикається з фантазією, що надзвичайно впевнено про неї розповідає. І часом бажання видати за реальність неправду настільки сильне, що людина сама починає щиро вірити у власну брехню.
— Для деяких людей казати неправду — це, схоже, життєва звичка. Чому?
— Так, деякі люди залежні від брехні, як від солодощів, алкоголю чи азартних ігор. Під час експериментів учені дослідили: у людей, схильних до міфоманії, у крові є надлишок кортизолу (гормону стресу) і тестостерону, який зменшує страх за покарання. Такий баланс допомагає брехати без страху.
— Чи є люди, які не брешуть ніколи, навіть переживши сильний стрес, навіть під страхом покарання?
— Такі вроджені правдолюби — радше виняток із правил, — каже Євген Заїка, психолог, професор Національного університету імені В. Н. Каразіна. — Лише 2 — 5% людей не брешуть ніколи. Соціологиня і психологиня із Каліфорнійського університету (США) Белла ДеПауло, проаналізувавши дані багаторічних соцопитувань, підрахувала, що кожна людина каже неправду щонайменше раз чи двічі на день.
До речі, ця звичка настільки ж небезпечна для здоров’я, як прив’язаність до шкідливої їжі чи спиртного. Адже кортизол викликає не лише такі моментальні реакції, як потіння, підвищення тиску й пришвидшення серцевого ритму, а й віддалені наслідки — вплив на розвиток серцево-судинних недуг, діабету та навіть раку.
