Нещодавно у соцмережах опублікували скриншот із підручника “Літературне читання” для 3-го класу (у закладах з російською мовою навчання) авторства Ольги Хорошковськоїта Галини Охоти, де про Київ можна було прочитати таке: “Це давнє місто, засноване ще в 19 столітті. Софійський собор, Києво-Печерська лавра — пам’ятки тих часів”.
У Міносвіти поспішили відхреститись від згаданого підручника, — мовляв, він не використовується як базовий в освітньому процесі. Проте помилок та ляпів і в інших підручниках, базових, не бракує. Візьмімо “Українську мову та читання” для 2-го класу авторства Мар’яни Захарійчук. Підручник просто перевертає уявлення дітей про лісових звірів. Так, авторка пропонує школярам відгадати загадку про зайчика, вказуючи, що у нього “передні лапки довші, ніж задні”, коли насправді — навпаки.
У посібнику “Готуємось до ЗНО: тестові завдання з української мови й літератури” авторства Ірини Павлів написано таке: “Якщо ти чимось не сподобався другові, якщо через тебе страждають батьки, якщо тобою невдоволені вчителі, ти теж повинен бути невдоволений собою”. І цей посібник схвалено для використання у загальноосвітніх навчальних закладах комісіями з української мови та літератури Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки України.
“Експертизи підручників проводив Інститут модернізації і змісту освіти, — каже Микола Скиба, експерт освітнього напряму Українського інституту майбутнього. — І хоч нині створено Український інститут розвитку освіти, завданням якого є залучати незалежних експертів для експертизи шкільних підручників, днями стало відомо, що УІРО не проводитиме конкурсного відбору проектів підручників для 4-го класу.
Це знову віддали ІМЗО. Та видавництва підручників не завжди працюють з якісними авторами. Власного редагування видавництв не вистачає для поліпшення ситуації, тож і маємо на виході купу помилок.
Однак у тому, що на шкільні парти потрапляють підручники з безглуздими помилками, перш за все винен той, хто дає “гриф”, тобто допускає видання до шкіл. А це, як я вже казав, ІМЗО”.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, як вчились діти у другій половині XIX — на початку XX століття
