Ще у 2019 році Окружний адміністративний суд м. Києва задовольнив позов УПЦ МП про скасування наказу Мінкультури щодо проведеної релігієзнавчої експертизи статутів релігійних організацій, що фактично заблокувало її перейменування. Суд може скасувати такі заходи забезпеченням позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи, але поки що цього не відбулося.
Голова Юридичного відділу УПЦ МП протоієрей Олександр Бахов уже заявив, що рішення Конституційного Суду не зобов’язує їхню Церкву змінювати свою назву. Мовляв, у самому законі немає згадки про УПЦ.
— Закон 2662-VIII, про який мова, був прийнятий ще наприкінці грудня 2018 року, — розповідає Людмила Филипович, релігієзнавиця, докторка філософських наук, професорка, завідувачка відділу філософії та історії релігії Інституту філософії імені Г. С. Сковороди НАНУ. — Він зобов’язує релігійні організації, керівні центри яких містяться в державі, що здійснила військову агресію проти України, у повній своїй назві зазначити такий зв’язок. І це стосувалося не лише УПЦ МП, а й деяких інших релігійних організацій.
Так, у цьому законі не згадано конкретних релігійних організацій, які б мали внести зміни у повну назву. Але у ньому чітко прописано правові вимоги до цих інституцій. Зокрема, конкретно визначено ознаки релігійної підлеглості (згадка у статуті релігійної організації в Україні про підпорядкованість іноземному центру (Росії); згадка у статуті іноземного релігійного центру про підпорядкованість організації в Україні; згадка у статуті іноземного центру про те, що представник української організації входить до складу керівного іноземного центру).
— Рішення КСУ може посприяти процесу перейменування?
— Конституційний Суд не має повноважень, щоб примушувати юридичних осіб виконувати закони. Звісно, УПЦ МП добровільно на це не піде. Там живуть за своїми законами. Хоча, коли йдеться про якісь пільги для релігійних організацій від держави, то УПЦ МП — у перших рядах.
В УПЦ МП цього року внесли зміни у свій статут. У ньому вже немає згадок про підпорядкованість Російській православній церкві. Все повичищали, хоч на деякі сліди можна натрапити. Але важливо також, чи РПЦ у своєму статуті забрала пункт про УПЦ як частину Російської православної церкви і про те, що вище духовенство УПЦ входить до складу керівних органів РПЦ? Думаю, що Російська православна церква такі зміни у статут ніколи не внесе. Бо тоді втратить половину своїх парафій.
До Церкви в Україні звикли ставитися як до якоїсь надприродної інституції. Та цих міфологічних і містичних уявлень треба позбавлятися. У правовому полі державно-церковних відносин — це соціальна інституція, яка має дотримувати законів.
— Чи інші релігійні організації, яких стосувався закон 2662-VIII, змінювали назву?
— Так. Зокрема, знаю про Управління Київської і Всієї України єпархії Руської православної старообрядницької церкви, яке змінило назву на Древлеправославна церква України. Вони зареєстрували самостійний релігійний центр у Києві. У Росії релігійної організації із назвою Древлеправославна Церква немає. Хоча певна, що якісь зв’язки із старообрядницькою Церквою в РФ у них зберігаються. Адже виникла згадана Церква саме в Росії.
