За даними Державної служби зайнятості, в Україні зареєстровано 278 тисяч безробітних. Але реальна картина з безробіттям набагато гірша, адже чимало людей, котрі втратили місце праці, не звертаються до центрів зайнятості. У Нацбанку кажуть: з початку війни рівень безробіття сягнув рекордного показника — 35%, тобто кожен третій українець — без роботи.
Про особливості реєстрації безробітних в умовах воєнного стану та призначення відповідної допомоги розповідають начальниці відділів Львівського обласного центру зайнятості — Ірина Романяк, Руслана Палій, Ольга Федик та Галина Іваночко.
— З 1 жовтня мінімальна зарплата зросла до 6700 гривень. Чи вплинуло це на розмір допомоги з безробіття?
● І. Романяк:
— На період воєнного стану максимальний розмір допомоги з безробіття не може перевищувати 1,5 мінімальної зарплати, встановленої законом на 1 січня календарного року — 9750 гривень у 2022 році. Тобто зі збільшенням “мінімалки” у жовтні максимальний розмір допомоги не змінився.
Загалом застрахованим особам, визнаним у встановленому порядку безробітними, страховий стаж яких протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, становить не менш ніж шість місяців за даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, розмір допомоги по безробіттю визначається у відсотках до їхньої середньої зарплати (доходу) залежно від страхового стажу: до 2 років — 50%; від 2 до 6 років — 55%; від 6 до 10 років — 60%, понад 10 років — 70%. Така допомога виплачується залежно від тривалості безробіття у відсотках до визначеного розміру: перші 90 календарних днів — 100%; упродовж наступних 90 календарних днів — 80%; далі — 70%.
— На яку допомогу можуть розраховувати особи, що мають страховий стаж менш як 6 місяців?
— На мінімальну. Постановою №217 від квітня 2020 року передбачено, що на період дії карантину та протягом 30 днів після його закінчення мінімальний розмір допомоги з безробіття становить 1000 гривень (уряд продовжив карантин до кінця 2022 року. — Авт.).
Розмір допомоги для внутрішньо переміщених осіб встановлюється на підставі відомостей, наявних у державних реєстрах, а також податкової звітності за останній звітний період — IV квартал 2021-го або річної звітності за 2021 рік.
Під час воєнного стану внутрішньо переміщеним особам або тим, хто перебуває на території громад, які розташовані в районі проведення бойових дій, або які перебувають у тимчасовій окупації і не мають відомостей про періоди страхового стажу, трудової діяльності, заробітну плату, допомога з безробіття призначається тривалістю 180 календарних днів у мінімальному розмірі для застрахованих осіб — 1800 гривень.
— Якщо безробітного мобілізовують, то чи зберігається за ним допомога?
— Ні, адже згідно з чинним законодавством, українці, які проходять військову службу, належать до зайнятого населення. Крім цього, українцям, які проходять військову службу, виплачується грошове забезпечення.
— За яких умов безробітного можуть залучити до суспільно корисних робіт?
● Р. Палій:
— У період воєнного стану для осіб, які перебувають у статусі зареєстрованого безробітного понад 30 днів, підходящою вважається робота, яка не потребує кваліфікації та професійної підготовки. До прикладу, можуть пропонуватися суспільно корисні роботи (ремонтно-відновлювальні роботи, розбір завалів, розчищення колій та доріг, будівництво захисних споруд цивільного характеру тощо. — Авт.).
Рішення про організацію суспільно корисних робіт ухвалює військове командування самостійно або із залученням місцевої влади чи військових адміністрацій. Вони визначають види робіт та перелік об’єктів, де потрібні працівники. Зауважу, що заробітна плата за виконання суспільно корисних робіт не може бути нижчою від “мінімалки”, тобто 6700 гривень.
— А якщо безробітний відмовиться виконувати суспільно корисні роботи?
● І. Романяк:
— Тоді центр зайнятості припинить реєстрацію безробітного та виплату допомоги.
— Хто має право стати на облік у центрі зайнятості?
● І. Романяк:
— Всі незайняті громадяни, незалежно від статті звільнення, котрі бажають працювати. А також — зайняті громадяни, які хочуть змінити місце праці або працевлаштуватися за сумісництвом чи у вільний від навчання час та здатні приступити до прийнятної роботи (заяву можна подати під час безпосереднього відвідування центру зайнятості, через портал Дія, в електронній формі чи за допомогою засобів телекомунікаційного зв’язку. — Авт.).
— Яких фахівців сьогодні потребує ринок праці?
● О. Федик:
— У професійному розрізі найбільший попит спостерігається на кваліфікованих робітників з інструментом (32,5% від загальної кількості вакансій) — швачок, підземних гірників, електромонтерів, слюсарів та інших. За цією групою середній розмір зарплати, яку пропонують роботодавці, становить 10 447 гривень. Потрібні й робітники з обслуговування, експлуатації устаткування та машин (оператори котелень, трактористи, машиністи); працівники сфери торгівлі та послуг (кухарі, бармени, продавці, перукарі, поліцейські); професіонали (вчителі, бухгалтери, соціальні працівники, лікарі-терапевти), а також — двірники, комірники, вантажники.
