Цього пернатого можна впізнати за кряканням: “к’яррр”, “керр”, “крре”. Загалом в Україні живе 12 видів мартинів.
Мартин звичайний, порівняно з іншими видами, — середнього розміру птах. У пошуках їжі він може відлітати на відстань до 15 кілометрів від місця ночівлі. За день один мартин з’їдає 70 — 225 грамів поживи. Й живуть деякі птахи цього виду понад 30 років.
— Мартин звичайний — це птах, який гніздиться по всій території України, — розповідає Андрій Кийко, орнітолог, експерт ГО “Дунайсько-Карпатська програма”. — Його частіше можна зустріти в південних областях — у гирлах великих річок, біля морських узбереж. Але й на Заході й у Центрі України мартини звичайні гніздяться в очеретах на ставах і озерах, а також на суходолі поблизу водойм.
Це середнього розміру птах, якого важко сплутати з іншими видами мартинів. Дехто за звичкою називає їх чайками. Та це калька з російської мови. Відповідно до української орнітологічної термінології чайкою називають інший вид. Йдеться про кулика, у якого на голові є чубчик і який гніздиться на вологих луках. Мартина з чайкою неможливо сплутати.
— Що їдять мартини?
— Оскільки мартин звичайний — це всеїдний птах, то його можна зустріти не тільки біля водойм, а й навіть на сміттєзвалищах. У природних умовах ці пернаті їдять дрібну рибу, різних комах. Але харчами не дуже перебирають. Зрештою птахи цього виду швидко адаптуються до різних умов життя.
— Чи справді у мартинів звичайних упродовж року змінюється забарвлення пір’я?
— Так. Забарвлення залежить від сезону. Під час шлюбного періоду у самиць і самців пір’я на голові темно-коричного, майже чорного кольору. В осінньо-зимовий період птахи вже не мають цієї “шапочки”. Темне пір’я випадає.
Оперення пташенят — буре на голові та крилах і біле на тулубі. А чорні “шапочки” з’являються у них лише на четвертому році життя.
До слова, мартини звичайні для своєї безпеки гніздяться колоніями. Іноді, коли вчені-орнітологи йдуть кільцювати цих птахів, поміряти яйця, то мартини бувають дуже агресивні — часто атакують послідом і можуть клюнути в голову.
— Чому ці птахи перебувають під захистом Бернської конвенції?
— Йдеться про конвенцію щодо охорони дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі. Її підписали 39 держав, що входять до Ради Європи. Донедавна в Україні популяція мартинів була у хорошому стані. А от у деяких інших європейських країнах вона знижувалася або взагалі зникала через зменшення водно-болотних угідь, використання пестицидів у сільському господарстві тощо.
І ми ще не знаємо, у якому стані популяція мартинів у тих регіонах України, де відбувалися чи відбуваються бойові дії. Там чисельність цих птахів може суттєво знижуватися.
— Деякі рибалки кажуть, що ці птахи надокучають їм. Чому так?
— Оскільки мартини звичайні ловлять дрібну рибу, власникам ставків, які її вирощують, ці птахи не надто подобаються. Але конфлікту інтересів можна зарадити. Варто позбутися очерету та інших заростей біля берегів водойми. Тоді мартини шукатимуть більш комфортні місця для гніздування. Зрештою, птахи саме цього виду не завдають значної шкоди рибним господарствам.
ДО РЕЧІ
Мартин звичайний є птахом-символом японської столиці Токіо.
