Однією з перших на ініціативу відгукнулась мати загиблого героя Теодора Осадчого — вона безплатно віддала для потреб фронту свою стару “шістку”.
“Пані Галина сама пригнала нам цього “жигуля” зі Львова, а це більш як 500 кілометрів, і назад повернулася потягом, — розповідає Сергій Молдованов, активіст і волонтер. — Два тижні ми “чарували” над цією машиною — і вийшов бандеромобіль “Тедді”. Це, власне, позивний загиблого сина пані Галини”.
● Такою автівка стала через два тижні. Фото з архіву співрозмовника
Жінка каже, що тепер її синочок воює на двох фронтах — на небі, у війську Архистратига Михаїла, і на землі, адже його позивний отримав друге життя...
Ідея реанімовувати старі автівки для потреб фронту виникла у трьох мешканців Гайворона. Байкер Андрій Померанцев, медик Сергій Молдованов, підприємець і майстер Валерій Кукурудза — всі троє вміють крутити гайки. Частину автомобілів на переобладнання безплатно віддають небайдужі українці. Частину — майстри купують самі.
“Розумієте, на фронті не завжди потрібні дорогі джипи, на які збирає кошти вся Україна. Інколи треба просто переправити пораненого, підвезти до танка бочку солярки, доправити по лінії розмежування медика, капелана або якісь необхідні речі, — розповідає Сергій Молдованов. — З цим усім спокійно можуть впоратися реанімовані старі автівки.
Хоча й складніші завдання вони можуть виконувати, адже ми монтуємо на бандеромобілі кріплення для кулеметів. Тобто, крім гуманітарної, вони можуть виконувати ще й військову функцію.
При цьому нам потрібно в середньому 20 — 25 тисяч гривень на переобладнання однієї машини. Це в десятки разів менше, ніж на дорогі джипи”.
...Хлопці встають о четвертій ранку й приступають до роботи. В одному гаражі машину розбирають, ріжуть, зварюють під пікап та фарбують. Потім перетягують її в інший гараж, де майстри працюють над двигуном та іншими запчастинами. Далі — збирають усе докупи. На роботу над однією машиною витрачають до двох тижнів.
“Ми вже зробили 12 бандеромобілів. Ще чотири — в процесі. Крім них, готуємо на фронт один мотоцикл і два буси”, — каже Сергій.
Готові автомобілі волонтери переправляють на фронт у два способи: або самі женуть, або за ними приїжджають військові. Майстри розповідають: у першому випадку поліцейські радо фотографуються на блокпостах з цим дивом техніки і з побажаннями успіхів пропускають далі.
До речі, жоден бандеромобіль не поїхав на передову порожнім. Волонтери не лише заправляють його паливом під зав’язку, вони навантажують авто екіпіруванням, медикаментами, смаколиками.
Насамкінець Сергій Молдованов пояснює: “Я був на фронті з 2014 року, отримав поранення. Тепер воювати не можу, а от допомогти побратимам — це обов’язково. Ми з друзями крутимось, як можемо, щоб хоч якось посприяти нашій перемозі. Впевнені: вона обов’язково буде за нами”. — каже Сергій Молдованов.
Він сідає за кермо “Тедді”, запускає двигун і вирушає на передову — аби передати бандеромобіль військовим...
