У липні російська армія спрямувала на наші міста і села 6298 дронів — на 1378% більше, ніж за відповідний місяць минулого року. А віднедавна ворог почав застосовувати ударні безпілотники нового типу — реактивні.
За словами начальника управління комунікацій командування Повітряних сил ЗСУ Юрія Ігната, радіолокаційно такий безпілотник відображається на моніторах як крилата ракета. “Швидкість реактивного дрона може бути 500 і більше кілометрів за годину. Такі цілі можуть перехоплювати далеко не всі засоби, які ми сьогодні застосовуємо”, — заявив військовий. Додавши, що наразі РФ масово не використовує реактивних дронів. Але вони неабияк ускладнюють роботу української ППО.
На думку експерта в галузі дронів та РЕБ Сергія Бескрестнова (Флеш), реактивний “шахед” — це відповідь противника на успіх наших зенітних дронів-перехоплювачів. Водночас військова розвідка попереджає, що на території Донецького аеропорту росіяни активно облаштовують інфраструктуру для запуску ударних дронів з віддаленим керуванням. А це означає, що противник ще більше тероризуватиме Україну небезпечними “шахедами”, зокрема й реактивними.
Чимало аналітиків припускає: вже невдовзі росіяни зможуть запускати по нашій країні тисячу безпілотників на добу. Тоді повітряна тривога може лунати 24/7, що зажене економіку у повний колапс.
— Справді, у липні російські окупаційні війська застосували рекордну кількість дронів-камікадзе та дронів-приманок — Shahed-136/“Гербер”/”Пародій”, а саме 6298, — каже Олександр Коваленко, експерт групи “Інформаційний спротив”. — Наприклад, у червні було 5412 одиниць, а в січні — 2507. Тобто проти початку року використання їх збільшилося у понад два з половиною рази. Так, наша ППО більшість безпілотників збиває, але не всі. І вони завдають чималої біди — руйнують не тільки військову інфраструктуру, але й цивільну — підприємства, житло людей.
— Дрони є відносно недорогим та ефективним засобом ураження, тому Росія і робить на них ставку, — додає Анатолій Храпчинський, ексофіцер Повітряних сил, заступник директора компанії з виробництва засобів РЕБ. — Ворог активно нарощує виробництво безпілотників, увесь час збільшує кількість місць для їх запуску. Бо дрони набагато дешевші за крилаті ракети.
— А що відомо про реактивні дрони?
— Мова про “шахеди” так званої 200 серії, де використовується вже не звичайний, турбогвинтовий двигун, а малогабаритний турбореактивний — Tolou-10/13, — розповідає Богдан Долінце, авіаційний експерт. — Завдяки цьому безпілотник і може розвивати швидкість до 500 — 600 кілометрів за годину, що майже втричі більша, ніж, скажімо, у Shahed-136. Власне, такі безпілотники належать до класу так званих надлегких крилатих ракет. І це дещо ускладнює можливості їх перехоплення. Турбореактивний двигун здорожчує вартість дрона щонайменше на 10 тисяч доларів, але такий дрон може нести більшу бойову частину (понад 50 кілограмів).
— А звідки у ворога ці безпілотники?
● О. Коваленко:
— Найімовірніше, це російська версія іранського Shahed-238. Його презентували в Ірані ще в листопаді 2023 року у кількох модифікаціях. Але зауважу, що реактивний двигун споживає в рази більше пального, ніж турбогвинтовий. А це знижує дальність польоту. Тому поки що ворожі реактивні безпілотники є засобом ураження близького і середнього радіуса дії. Однак треба розуміти, що росіяни постійно вдосконалюють свої безпілотники. Зрештою, як і ми.
— А якими засобами можна боротися з реактивними дронами?
● Б. Долінце:
— Мобільним вогневим групам важко їх перехоплювати. Адже через велику швидкість такі дрони перебувають у зоні можливого збиття доволі короткий проміжок часу. Тому слід використовувати зенітні установки Gepard чи Skynex, які можуть автоматично розраховувати напрямок і швидкість руху цілі. Ефективна проти таких дронів авіація, а саме літаки МіГ-29, F-16. Якщо ми крилаті ракети та балістику збиваємо, то чому не можемо збити реактивний БпЛА? Можемо, але питання в ціні. Коли використовувати для цього ракети, то це буде дуже дорого.
● О. Коваленко:
— Водночас реактивний двигун випромінює більшу теплоємність, і його набагато простіше зафіксувати та супроводжувати засобами ППО, що спрощує перехоплення реактивного дрона переносними зенітно-ракетними комплексами (ПЗРК).
— Росіяни застосовують на БпЛА “Гербера” потужні китайські модеми, які дають змогу встановлювати радіозв’язок із “шахедами” на великій відстані. Яка від цього небезпека?
● Б. Долінце:
— Ця технологія не нова. Її активно використовують на лінії фронту, щоб ретранслювати сигнали для FPV-дронів на більшу дальність, ніж це дозволяють робити їх базові приймально-передавальні засоби. “Гербери” проводять розвідку для “шахедів”. І, враховуючи, що таких приманок росіяни виготовляють чимало, це створює проблеми.
— А чи можна їм протидіяти?
● А. Храпчинський:
— Будь-який зв’язок використовує певні діапазони частот. Ми можемо створювати Jammin (глушіння) або перешкоди, які б унеможливлювали обмін інформацією між дронами та пілотами. Засоби РЕБ здатні з цим впоратися.
Загалом Україні потрібна ешелонована система захисту неба. Але для початку нам слід навчитися якісно виявляти загрозу, класифікувати її, а після цього переходити до розподільчого принципу перехоплення. Тобто якщо дрон використовують на висоті 500 — 1000 метрів, то з ним може боротися автоматична турель чи мобільна вогнева група. Якщо вище — то дрони-перехоплювачі.
