Траса Добропілля — Краматорськ уже перерізана та перебуває під контролем ворога в районі населеного пункту Нововодяне.
За даними аналітичного центру DeepState, окупаційна армія, використовуючи постійний тиск і кількісну перевагу піхоти, зайшла у Кучерів Яр та Золотий Колодязь. Там вони накопичують сили, щоб розвинути успіх, і вже пробралися у Веселе, Нововодяне та Петрівку. Експерти попереджають: противник обов’язково робитиме спроби рухатися углиб, а також підтягуватиме екіпажі дронів, щоб ускладнити нам перебудову альтернативної логістики та утримання навколишніх позицій. Якщо події розгортатимуться за таким сценарієм, то Добропілля може впасти швидше, ніж Покровськ.
“Обстановка складається доволі хаотично, — наголошують аналітики DeepState. — Адже ворог, знайшовши прогалини в обороні, просочується, пробує швидко закріплятися, накопичуватися для подальшого просування, тоді як деякі особи в командуванні певної бригади або не розуміють усієї глибини проблеми, або подають ситуацію як “контрольовану”, в якій “всіх убили, всіх зупинили”. Однак з цим не згодні самі військові, які тримають там оборону і намагаються зрозуміти, що відбувається”.
Водночас в Оперативно-тактичному угрупованні “Донецьк” кажуть, що прориву немає. “Росіяни просочуються малими піхотними групами між оборонними порядками Сил оборони. Проте це не означає, що їх там не знищують. Інфільтрація не означає отримати під контроль території України”, — повідомили в ОТУ.
Схоже роз’яснення оприлюднили і в Оперативно-стратегічному угрупованні військ “Дніпро”. “На Покровському та Добропільському напрямках невелика група російських військ, близько 10 осіб, змогла пройти першу лінію оборони українських військових, але це не означає, що вони взяли під контроль ту територію”, — зазначив речник ОСУВ “Дніпро” Віктор Трегубов.
Заяви інших військових не такі оптимістичні. Колишній керівник штабу бригади “Азов” Богдан Кротевич на своїй сторінці у соцмережі публічно звернувся до президента Зеленського. “Покровськ та Мирноград майже в оточенні. Костянтинівка — у напівоточенні. Противник просувається в напрямку Краматорська та Дружківки. Проблема збільшувалася ще з минулого року. Про це публічно попереджали, і саме так воно й сталося. Причина цієї проблеми — не новостворені корпуси, які прийняли у спадок провальну обстановку з підпорядкованими неукомплектованими підрозділами, і не ОТУ чи ОСУВ, які останні півтора року фактично не керували нічим, а лише передавали накази “відповідно до наказу з ГШ”. Системна проблема почалася зі стирання резервів, масового роздріблення підрозділів по всій лінії фронту, звітів про “взяте село” як про перемогу на тлі провалів цілих напрямків, розподілу мобілізаційного ресурсу “кумам”, а також абсолютної відсутності стратегічного і навіть оперативного бачення театру бойових дій у частини військового керівництва”, — зауважив Богдан Кротевич.
Директор фонду “Повернись живим” Тарас Чмут також відреагував на дуже погані новини з фронту. “Спочатку ми “провалюємося” на рівні взводів. Потім рот. Потім дійшла черга батальйонів. Коли дійде до бригад — ворог пустить у хід свої бронетанкові групи, які активно накопичуються вже з рік, і вийде в тил, на оперативний простір. І карта знову буде “зсуватися”, як це було в 2022-му — десятками, сотнями квадратних кілометрів щодня”, — написав він у соцмережі. То що ж насправді відбувається на Донбасі?
— Був прорив чи, точніше, просочування ворога через нашу оборону під прикриттям великої кількості дронів, — зазначає військовий експерт, полковник запасу ЗСУ Олег Жданов. — І це для нас величезна проблема. Бо якщо бодай один солдат РФ проривається через нашу оборону (а у них тепер така тактика), і ми не приділяємо цьому факту належної уваги, то через декілька годин туди буде пхатися ціла бригада. Тому маємо негайно ліквідувати оці два вклинення у нашу оборону.
— Насправді відбулося проникнення невеликої групи російських солдатів до Кучерового Яру та Золотого Колодязя, — додає військово-політичний оглядач групи “Інформаційний спротив” Олександр Коваленко. — Інакше, як самогубцями, їх назвати не можна. Йдеться про більш ніж 10 кілометрів. На такій глибині подбати про матеріально-технічне забезпечення доволі складно. Тому тут радше йдеться про промацування нашої оборони — ворог хоче знати, наскільки глибоко можна зайти, оминаючи наші позиції.
— Чому цей прорив став можливим?
● О. Жданов:
— По-перше, через те, що на позиціях бракує людей. По-друге — через неправдиві доповіді командирів нижньої ланки. Керівництво штабу не знає реальної обстановки і, як наслідок, віддає неадекватні накази. По-третє, росіяни тепер використовують тактику масового застосування дронів. Це призводить до створення такої собі кіл-зони, яка дозволяє окупантам проникати через наші бойові порядки.
— Наскільки загрозлива така ситуація?
● О. Жданов:
— Якщо окупанти рухатимуться з Кучерового Яру на схід, то вийдуть на Дружківку. А це для нас загроза оточення оперативних напрямків — Краматорського, Торецького і частини Покровського. Якщо ж підуть із Золотого Колодязя на Добропілля, то з’явиться загроза напівоточення Мирнограда й створення проблем для Покровсько-Мирноградської агломерації. У нас є резерви, щоби зрізати ці два язики, але їх створювали не для цих операцій, а для інших. Тепер ми будемо змушені застосовувати їх саме на цих ділянках, щоб не допустити захоплення Добропілля чи Дружківки.
● О. Коваленко:
— Якби окупантам вдалося закріпитися на цій ділянці й розширити зону контролю, то це було би для нас серйозною загрозою — для ворога відкрилися б Добропільський та Дружківський напрямки. Наразі у цієї кишки, що розтягнулася, найбільша локація — це півтора кілометра завширшки. Її ще можна перерізати. Це не критична ситуація. Критичність в іншому — як росіяни зробили це невеликою групою. Бо якщо їм вдалося просунутися невеликою групою, то що говорити, якщо буде, наприклад, спроба прориву на рівні роти?
На жаль, у нас досі виникають проблеми на стиках — не лише на рівні відділень і рот, а й на рівні батальйонів і бригад. Нещодавно схожа ситуація була в районі Красного Лиману — окупанти просунулися між двох ставків та чотирьох териконів і вийшли на Родинське та Красний Лиман. Там був доволі вузький прохід для штурмовиків, стовідсотковий ризик загибелі. Але противника чомусь не нейтралізували. Це був перший негативний сигнал для нас. Тепер отримуємо другий. Повільне просування противника дуже небезпечне, бо в будь-який момент воно може стати швидким.
— Також ворог гострить зуби на Херсон. ЗСУ щодня фіксують до 10 штурмових дій росіян по острівній зоні дельти Дніпра. Невже готується плацдарм для висадки десанту?
— Росія прагне заявити про своє право на всю Херсонську область до початку мирних переговорів, звідси й атаки по острівній зоні дельти Дніпра, — вважає Дмитро Снєгирьов, співголова ГІ “Права справа”, військовий експерт. — Ворог активізувався на Херсонському напрямку не так на лінії бойового зіткнення, як в інформаційному просторі. Всі російські федеральні канали педалюють тему “повернення Херсона” й підготовки до десантної операції.
— Думаю, що в росіян є план знову захопити Херсон і вони до цього вже тривалий час готуються, — додає Ігор Романенко, генерал-лейтенант, колишній заступник начальника Генерального штабу Збройних сил України. — Удари ФАБами-1500 по Острівському мосту в Херсоні, що вплинули на сполучення з мікрорайоном Корабел, можна розцінити як підготовку до десантування.
— Наразі про підготовку до штурму Херсона мова не йде, єдина мета, з якою російські військові постійно обстрілюють правобережну Херсонщину, — це терор місцевого населення, — каже Павло Лакійчук, керівник безпекових програм Центру глобалістики “Стратегія ХХІ”. — Для того, щоб прорвати там нашу оборону, подолати потужну водну перешкоду, якою є Дніпро, треба створити плацдарм по ширині й глибині, що дозволить перекидання великої важкої техніки. Це росіяни зробити не можуть. Тепер їхнє основне завдання — відтягнути наші сили, позбавити ЗСУ можливості стримувати наступ на Донеччині.
— Тобто наразі ворог не має сил та засобів для проведення десантної операції?
● Д. Снєгирьов:
— Сили оборони України мають вогневий контроль над окупованим лівим берегом Херсонської області до адмінкордону з Кримом. На нашу користь й рельєф місцевості. Приховано передислокувати особовий склад та важку бронетехніку противник не може. Правий берег Дніпра вищий, ніж окупований лівий, і це дає нам можливість ефективно використовувати ствольну реактивну артилерію й тримати під вогневим контролем будь-яке переміщення ворога. Так, він атакує острови Дніпра. Але немає підстав говорити про масштабність таких атак. Росіяни не можуть провести широкомасштабні десантні операції. Тому найближчим часом варто очікувати найперше ударів по мостах, житловій інфраструктурі, щоб створити інформаційну картинку, посіяти хаос у Херсоні й викликати масові міграційні процеси звідти.
● І. Романенко:
— Погоджуюся, що на сьогодні сил та засобів для такої операції ворог не має. Та це не означає, що вони не з’являться завтра. Певні резерви росіяни перекинули на Запорізький напрямок. А одночасно вести наступ на Херсонщині й Запоріжжі вони не можуть.
— Головком Олександр Сирський заявив, що ворог запланував створення 10 нових дивізій до кінця року. Чи вдасться окупантам реалізувати цей задум?
● І. Романенко:
— З огляду на те, що противник щомісяця може поповнювати свою армію орієнтовно 60 тисячами осіб, проблем зі створенням 10 дивізій не буде. Деякі з них будуть створені за рахунок строковиків весняного призову, яких переведуть на контракт. Загалом ворог планував створити 13 нових дивізій, а це понад 120 тисяч особового складу. Думаю, до кінця року цей план росіяни зможуть реалізувати.
● Д. Снєгирьов:
— Якщо проаналізувати інформацію ГУР Міноборони щодо чисельності окупаційної армії в Україні станом на 2024 рік, то йшлося про 550 тисяч особового складу. Нині ж вже є дані про 700 тисяч плюс 110 тисяч оперативного резерву. Армія противника збільшуватиметься і за рахунок тотальної мобілізації на тимчасово окупованих територіях Донецької, Луганської та частково Запорізької областей. Також РФ активізувала роботу з підписання контрактів не лише зі своїми громадянами, але й з найманцями з країн Африки, Близького Сходу. Не вичерпаний мобілізаційний резерв і серед ув’язнених.
