...5 березня 2018 року у 32-річної Марії, пацієнтки пологового відділення Буської центральної райлікарні, о 17.00 народилася дівчинка вагою 3950 грамів і зростом 57 сантиметрів. Щаслива матір встигла сказати лікарям ім’я доньки — Зоряна. А через 20 хвилин породілля поскаржилась на загальну слабкість, задуху, стискаючий біль за грудниною, озноб...
Приблизно о 23-й годині мамі Марії подзвонили й сказали, що її доньки немає. “Був шок і розпач. У це ніхто не міг повірити, — пригадує сестра померлої Галина Політило. — Марійка так хотіла третю дитину, чекала її...”
За словами Галини, під час усієї вагітності Марія добре почувалася, не було жодних скарг. 20 лютого сестрі зробили УЗД і сказали, що дитина велика і, можливо, робитимуть кесарів розтин. Уже під час розгляду справи рідні довідались, чому дійшло до трагедії. У Марії був розрив матки, тривала кровотеча, і внаслідок цього стався гіповолемічний шок. Лікарі ж замість того, щоб робити операцію, чекали фахівців зі Львова. Всі експертні комісії чітко зазначили: якби належну медичну допомогу надали вчасно, породілля жила б. “А так — молодої жінки немає, сиротами лишилися троє дітей — у Зоряни є старші сестричка Орися і братик Дмитро, — каже пані Галина. — Ми їх поставимо на ноги... У нас з сестрою Надею тепер на двох є 7 дітей”.
Буський районний суд визнав винними двох лікарок акушерок-гінекологинь у неналежному виконанні службових обов’язків і призначив їм по два роки ув’язнення. Та через закінчення термінів давності справи засуджених звільнили від відбування покарання. Своєї провини вони не визнали й не вибачилися перед рідними пацієнтки. Раніше через закінчення строків давності суд звільнив від кримінальної відповідальності лікуючу лікарку акушерку-гінекологиню.
“Строк давності притягнення до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 140 ККУ (неналежне виконання професійних обов’язків медичним або фармацевтичним працівником) становить три роки”, — каже Ірина Сенюта, адвокатка, яка представляла рідних пацієнтки у суді, докторка юридичних наук, голова Комітету медичного й фармацевтичного права та біоетики НААУ, професорка, завідувачка кафедри медичного права ФПДО ЛМНУ імені Данила Галицького.
За словами Ірини Сенюти, сторона захисту неодноразово чинила дії, які не слугували розгляду справи в розумні строки.
І усе ж, відповідно до вироку, Буську районну лікарню зобов’язано виплатити дітям та родичам померлої майже 4 мільйони гривень. Керівництво лікарні подало апеляцію, проте Львівський апеляційний суд залишив вирок Буського райсуду в силі. Тепер Верховний Суд розглядає касацію на цей вердикт.
“Щодо цивільного позову про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, то жодних змін щодо сум у суді він не зазнавав, — додає Ірина Сенюта. — Йдеться про 451 569 гривень 53 копійок матеріальної шкоди та 3 500 000 моральної шкоди. Потерпілими у справі були визнані пані Галина, рідна сестра породіллі, та троє малолітніх дітей померлої Марії. Буська районна лікарня виплатила суму, що була визначена судом як відшкодування матеріальної шкоди, завданої смертю годувальниці. Проте лікарня вперто не хоче погоджуватись з вироком у частині відшкодування моральної шкоди. Вважає, що її розмір не відповідає вимогам розумності, виваженості та справедливості. Мотивація лікарні усталена — коштів немає. Але таке виправдання суперечить засадам правової держави й неодноразово спростовувалось Верховним Судом та Європейським судом з прав людини в їх рішеннях”.
