“Нафтогаз України” співпрацюватиме з колекторами щодо стягнення у досудовому порядку заборгованості з фізичних осіб за договорами постачання природного газу.
Переможцем тендеру стала компанія “Кредит Борг Солюшенз”, яка погодилася надавати свої послуги за 882 500 гривень. Згідно з тендерною документацією, колектори мають телефонувати боржникам не рідше ніж один раз на тиждень і нагадувати, що необхідно сплатити заборговане. А також — кожні сім днів надсилати боржникам SMS з вимогами погасити заборгованість. Йдеться щонайменше про 55 тисяч боржників, які заборгували компанії десятки мільйонів гривень.
Наскільки такі дії “Нафтогазу” законні та чи матимуть вони очікуваний ефект?
— Варто згадати, що більшість українських домогосподарств стали клієнтами “Нафтогазу” лише у травні минулого року, — каже Юрій Корольчук, експерт Інституту енергетичних стратегій. — Деякі споживачі не знали про зміну надавача послуги, тож продовжували платити газзбутам. Відповідно мають за місяць-два борг перед “Нафтогазом”. Газзбути повернули переплату не всім споживачам. Тому люди відмовляються сплачувати за послугу двічі.
— Загалом не дивно, що надавачі послуг, зокрема “Нафтогаз”, намагаються повернути те, що заборгували споживачі, — додає Богдан Рабешко, правозахисник. — Адже йдеться про значні суми. За останній рік українці накопичили заборгованість за ЖКП майже на 36 мільярдів гривень. На жаль, дехто думав, що може не платити за “комуналку” в час воєнного стану й нічого за це не буде. Але це не зовсім так.
— Йдеться про стягнення заборгованості з фізичних осіб за договорами постачання природного газу. Але ж споживачі не укладали окремо договорів з “Нафтогазом”?
— Є таке поняття, як публічні договори. Коли постачальник газу може розмістити текст такого договору в себе на сайті. Тобто нема вимоги, щоб кожен споживач укладав та підписував такий документ окремо, — пояснює Олег Попенко, голова Спілки споживачів комунальних послуг, експерт у сфері ЖКГ.
● Ю. Корольчук:
— Зрештою, вважається, що, заплативши за послугу один раз, споживач автоматично вступає у правовідносини з надавачем послуги.
— Чи доречно в час війни “вибивати” з українців борги?
● Ю. Корольчук:
— Звісно, з моральної точки зору таке рішення надавача послуги нині виглядає не надто добре. Але загалом “Нафтогаз” має право звертатися за послугами до колекторських компаній для повернення боргів. Адже заборгованість може бути різна. Наприклад, трирічної давності.
● О. Попенко:
— Вочевидь, частина споживачів газу страждатиме від дій колекторів безпідставно. У 2020 році я сам з подібним стикався. Ми стали клієнтами “Нафтогазу” як постачальника останньої надії. Проте ніхто не повідомив, що надавач послуги змінився. Минуло два місяці і мені подзвонили з колекторської компанії та звинуватили в тому, що маю борги. А я ж платив, але попередньому надавачеві послуги. Зрештою, маю великі сумніви, що завдяки колекторам “Нафтогазу” вдасться повернути всі заборговані споживачами кошти.
— Чому?
● О. Попенко:
— Бо для цього потрібно, щоб у людей були гроші. А звідки вони візьмуться, якщо, за найскромнішими підрахунками, приблизно 5 мільйонів осіб втратили роботу під час війни?!
До слова, на час воєнного стану заборонене припинення надання житлово-комунальних послуг через борги. Але траплялися випадки, коли боржникам погрожували відключенням газу.
— А з яких категорій споживачів надавачі послуг не мають права стягувати борги за ЖКП під час воєнного стану?
● Б. Рабешко:
— Ще торік улітку набрав чинності закон, згідно з яким забороняється примусово стягувати з фізичних осіб заборгованість за житлово-комунальні послуги. Але це стосувалося лише тих боржників, які перебувають у зоні бойових дій чи тимчасовій окупації.
Також нещодавно, 21 квітня, уряд прийняв постанову про заборону стягувати борги за ЖКП з внутрішньо переміщених осіб, які виїхали з тимчасово окупованих територій або територій, де йдуть бойові дії. Щоправда, йдеться лише про ті борги, які накопичувалися після початку повномасштабного російського вторгнення.
Надавачу послуг чи управителю багатоквартирного будинку переселенці мають надати документи, що підтверджують їхню відсутність у помешканні (це можна зробити й онлайн. — Авт.).
— Які документи треба подати?
● Б. Рабешко:
— Довідку внутрішньо переміщеної особи, документ про тимчасовий прихисток в іноземній державі або довідку з роботи щодо лікування, навчання, проходження військової служби.
