Наша країна посіла 111 місце, попереду — Нігер, а позаду — Марокко. Минулоріч ми займали 105 сходинку.
Тим часом до першої п’ятірки увійшли Фінляндія, Данія, Ісландія, Швеція та Нідерланди, кожна з яких набрала понад 7 балів. У двадцятці найщасливіших серед інших опинилися також Норвегія, Ізраїль, Австралія, Нова Зеландія, Швейцарія, Литва, Канада, Словенія, Чехія. А от США вже другий рік поспіль не потрапляють до першої двадцятки — вони посіли 24 місце. У хвості списку розташувалися Афганістан, Сьєрра-Леоне, Ліван, Малаві та Зімбабве.
Укладачі рейтингу відштовхувалися від таких показників, як ВВП на душу населення, рівень соціальної підтримки, тривалість життя, наявність громадянських свобод, сприйняття корупції. До уваги брали також відчуття безпеки та впевненості людей у завтрашньому дні, рівень їхньої довіри, доброчинності, великодушності.
— Як розцінюєте місце України у свіжому рейтингу? — питаємо у завідувача лабораторії психології мас та спільнот Інституту соціальної та політичної психології НАПН України Вадима Васютинського.
— Українці не вважають себе ні надто щасливими, ні нещасливими. Чому? Як на мене, відповідь очевидна. По-перше, у нас триває війна. Люди можуть нарікати на низький рівень життя, на неналежну соціальну підтримку, на низькі зарплати тощо. Понад те, багато біди й страждань довкола — хтось втратив рідних, хтось домівку, хтось — роботу. Зрозуміло, це не додає оптимізму.
По-друге, ми як пострадянське суспільство досі перебуваємо в кризовому, перехідному стані. Попередній спосіб життя зруйновано, до якого більшість громадян звикла (не вважаю, що цей спосіб життя людям подобався, але він був звичним). А тепер не дуже розуміємо, куди саме рухаємося. Це вже підстава для того, щоби бути не найщасливішими у світі.
На нижчі щаблі нам, вочевидь, не дало опуститися те, що ми в нинішніх складних обставинах бачимо щось добре. Маю на увазі нашу співчутливість, благодійність, допомогу один одному, які формують відчуття захищеності, а отже, і щастя.
— А завдяки чому такі держави, як Фінляндія, Данія, Iсландія, традиційно опиняються на перших сходинках?
— У країнах Північної Європи високий рівень розвитку економіки та соціального захисту населення. Там великий простір для приватної ініціативи. Люди, які хочуть і вміють заробляти, можуть це робити. Вони спираються на підтримку держави та на захист із боку закону. Там немає рекету та шахрайства, бо держава такі явища добре відстежує і вчасно за них карає.
— Як вважаєте, чому США відстають від лідерів?
— У відносно невеликих країнах легше збудувати впорядковане та сприятливе середовище, в якому люди почуваються задоволеними і щасливими. Якщо в умовній Швеції немає надто багатих і надто бідних, то у США є і ті, і ті. Тобто рівень цієї соціальної нерівності там вищий. А це впливає на відчуття щастя. До слова, в Америці дуже популярний термін “аутсайдер”. Якщо ти успішний, то щасливий. Якщо ні, тобто став аутсайдером, то від тебе відвертаються друзі, тебе кидає дружина. Крім того, у США панує жорстка політична боротьба, яка загострює стосунки між людьми — через різні політичні погляди навіть розпадаються сім’ї.
