Із ймовірністю понад 99% минулий рік стане найспекотнішим для нашої планети за весь час кліматичних спостережень, починаючи з 1850 року. Про це повідомили науковці Національного управління океанічних і атмосферних досліджень США (NOAA).
При тім 2024-й відзначився й значною кількістю екстремальних погодних явищ: смертоносними повенями в Іспанії та Кенії, численними потужними штормами у США й на Філіппінах, посухами й лісовими пожежами в Південній Америці, сильними повенями в Китаї.
Минулий рік був найтепліший і в Україні. Так, за даними Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського, середньорічна температура у столиці становила +11,4 градуса, що на 2,4 градуса перевищує кліматичну норму. Загалом у Києві зафіксовано 52 температурні рекорди. А середньорічна температура повітря на Харківщині становила 11,2 градуса тепла, цей показник перевищує середні багаторічні значення майже на 3 градуси.
— Перш за все, дається взнаки вплив теплої тихоокеанської течії Ель-Ніньйо, яка є джерелом мінливості клімату як у регіональному, так і у глобальному масштабі, — пояснює Павло Шубер, кандидат географічних наук, доцент кафедри фізичної географії ЛНУ імені І. Франка. — Зміні клімату сприяє і так званий парниковий ефект, причиною чого є збільшення кількості вуглекислого газу (CO2 ) в атмосфері. За останніми даними, концентрація його молекул сягнула 426 одиниць на мільйон молекул інших газів у метрі кубічному, чого досі не було. Цей парниковий газ потрапляє в атмосферу не лише через лісові пожежі та внаслідок роботи підприємств, а й через бойові дії. Значну кількість CO2 з атмосфери мав би поглинати океан, але він перегрітий. Відтак концентрація цього газу збільшується. На зміни клімату впливає й вулканічна діяльність.
Минулий рік був аномально теплий і у світі, і в Україні. До прикладу, у Львові середньорічна температура перевищувала 10 градусів, чого досі ніколи не було. Ще в 1970-х роках середньокліматична норма для цього міста становила 7,2 градуса за рік. Таке потепління призводить до почастішання екстремальних погодних явищ, до аномальної спеки влітку, якої не витримує чимало людей.
— Чи можна спрогнозувати, доки триватиме глобальне потепління?
— Наразі йдеться про його короткий цикл (якщо говорити про індустріальний період). Адже 100 — 140 років — це період трьох поколінь людей, тоді як для клімату це незначний час. До прикладу, з XIII по XVIII століття на Землі було похолодання. Серед науковців точиться жвава концептуальна дискусія щодо того, чи йдеться про природний цикл зміни клімату, а чи про суто антропогенний. Я вважаю, що ці фактори накладаються. Людство внаслідок збільшення кількості населення й дедалі інтенсивнішого використання природних ресурсів (зокрема, йдеться про вирубування лісів, глобальні забудови), на жаль, відчутно вплинуло на клімат. Але є важливий нюанс.
— Який?
— Найближчим часом прогнозується закінчення циклу активної фази дії Ель-Ніньйо. А отже, до кліматичних моделей, які розроблено до 2100 року, у кращому варіанті людство втримає зростання температури повітря в межах 2 градусів за сторічний період. Тоді як за найгіршим прогнозом температура на планеті зросте на 5 — 6 градусів.
За таких обставин, приміром, у Львові середньорічна температура повітря збільшиться до 15 градусів, відтак клімат буде схожий на італійський. Чи не найбільше постраждають Близький Схід та Середня Азія — там не лише підвищиться температури повітря, але й зникне вода. Як наслідок, це спровокує потік “кліматичних біженців” з пустель — на території, які будуть більш придатними для життя. До слова, такі періоди вже бували, приміром, коли всі материки були з’єднані у Пангею, у центральних частинах були спекотні умови. Ба більше, згодом на тлі разючих змін клімату зникло чимало цивілізацій.
— То цього року на території України тенденція потепління продовжиться?
— Якщо говорити про цей зимовий сезон, то температурний фон грудня 2024 року вже був вищим за кліматичну норму, — твердить Наталія Голеня, заступниця начальника відділу метеопрогнозів Українського гідрометеорологічного центру. — А в першій декаді січня було лише декілька днів морозу. А якщо аналізувати зими останніх шести років, найнижча температура повітря у Києві становила мінус 16 — 18 градусів, тоді як у 2006 році абсолютний мінімум цього показника становив 28 градусів морозу, а до того був на рівні мінус 39 градусів. Тож на території України вже немає таких лютих зим, які були 40 — 50 років тому.
Попри це, не виключено, що впродовж січня-лютого періодично надходитиме арктичне повітря, але лише на декілька днів. І переважатимуть температури, наближені до нуля чи плюсові. Іншими словами, загалом цей зимовий період, як передбачається, буде доволі теплим. У березні також можливі короткочасні періоди похолодань, навіть з утворенням снігового покриву, тож місяць буде близьким до кліматичної норми. Так само й влітку очікуються чергування спекотних періодів із прохолодними. Загалом 2025 рік, навіть якщо й не буде рекордно теплим, може перевищити кліматичну норму.
