На фоні корупційного скандалу уряд достроково припинив повноваження наглядової ради “Енергоатома”. Тепер Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства у взаємодії з партнерами має подати на затвердження Кабміну пропозиції щодо її нового складу.
Нагадаємо, формування наглядових рад у держкомпаніях передбачено реформою корпоративного управління, яка стартувала в липні 2015 року. Очікувалося, що вона мінімізує політичне втручання в управління стратегічними підприємствами і знизить рівень корупції. Але на прикладі “Енергоатома” добре видно, що корпоративна реформа провалилася. Попри те що члени наглядових рад держкомпаній отримують чималі зарплати.
— Наглядові ради потрібні, — каже Борис Кушнірук, економіст, голова експертно-аналітичної ради Українського аналітичного центру. — Вони мають контролювати процедури, за якими здійснюється основна операційна діяльність компаній. Зокрема, це стосується питання закупівель. А саме там найбільше зловживань.
— Наглядові ради показали свою неефективність, перетворилися на корупційні годівниці, — вважає Андрій Павловський, експерт із питань соціальної політики. — Майже всі великі державні підприємства, де створено наглядові органи, погіршили свої фінансово-економічні показники. Зрештою, на прикладі “Енергоатома” бачимо, що наглядова рада не змогла запобігти корупції.
— Чому так сталося?
● А. Павловський:
— Бо не було належної оцінки їхньої роботи. Лише після скандалу уряд вніс зміни до порядку оцінювання діяльності наглядових рад державних компаній. До цього передбачалося, що роботу наглядових рад оцінюють або вони самі, або зовнішні консультанти, а результати затверджують загальні збори. Зрозуміло, що ніхто своєї роботи погано не потрактує. Ба більше, нерідко та сама особа входила до різних наглядових рад. Наприклад, ексміністр економіки та колишній позаштатний радник Офісу президента Тимофій Милованов донедавна був членом наглядових рад “Енергоатома” й “Укроборонпрому”. А це підприємства з дуже різною специфікою роботи.
● Б. Кушнірук:
— Ефективність роботи наглядових рад великою мірою залежить від того, наскільки фахові люди там працюють. Якщо держава скеровує туди осіб без відповідного досвіду, але пов’язаних з Офісом президента, то результат прогнозований. Хоч зарплати в цих структурах чималі — 7 — 10 тисяч доларів на місяць. Тому однозначно слід переглянути підходи до формування складу наглядових рад.
— Як, мабуть, і рівень заробітних плат членів цих структур.
● А. Павловський:
— Так, адже нерідко вони без погодження з Кабміном самі собі виписували захмарні премії та зарплати. Приміром, член наглядової ради “Укрзалізниці” Сергій Лещенко, який не має жодного досвіду роботи в галузі та відповідної освіти, за останні два роки заробив 13 мільйонів гривень на цій посаді. До деяких наглядових рад входять іноземці, котрі навіть не перебувають в Україні, а лише під’єднуються онлайн до засідань раз чи два на місяць. І при цьому отримують величезні зарплати. Чи може держава дозволити собі такі витрати у час війни, ще й, як з’ясувалося, на неефективних менеджерів? Дуже в цьому сумніваюся.
