Опитування КМІС показало, що 64% українців потенційно готові взяти участь у голосуванні щодо мирної угоди, яка передбачає членство України в Євросоюзі у 2027 році, територіальні компроміси, надійні гарантії безпеки та план економічної відбудови. Проте соціологи підкреслюють, що реальна явка може бути нижчою через війну, безпекові ризики та велику кількість громадян, які перебувають за кордоном. Про це свідчать результати опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС).
Більшість українців підтримують проведення референдуму
Відносна більшість українців підтримують ідею проведення референдуму, хоча є тенденція до погіршення ставлення до цієї ідеї. Так, порівняно з серединою січня 2026 року з 55% до 50% стало менше тих, хто підтримують таку ініціативу. Натомість з 32% до 40% стало більше тих, хто виступає проти, свідчать результати опитування.
“Ідею референдуму значно більше підтримують ті, хто вже готовий схвалити виведення українських військ з Донбасу в обмін на гарантії безпеки. Серед них 71% позитивно ставляться до ідеї референдуму (проти – 25%).
Серед тих, хто категорично проти такої пропозиції щодо Донбасу, 39% підтримують ідею референдуму, 48% виступають проти, а 13% мають невизначене ставлення”, — йдеться у повідомленні.
При цьому 31% респондентів відповіли, що вони точно взяли би участь у референдумі у разі його проведення. Ще 33% відповіли, що скоріше візьмуть участь. Тобто загалом 64% висловлюють готовність проголосувати, хоча з них лише половина твердо збираються це робити.
Третина респонденті (30%) зазначили, що скоріше чи точно ні не візьмуть участь у голосуванні.
Спираючись на результати дослідження, у КМІС підсумували, що можна отримати позитивний результат референдуму з “правильно” сформульованим запитанням.
“Тобто ми бачимо, що більшість українців відкидають виведення військ з Донбасу в обмін на гарантії безпеки (тим більше коли гарантії від США не виглядає переконливо). Але якщо ці всі моменти “не згадуються” чи “запаковуються” у гарні слова і акценти, це підвищує можливість отримати схвалення на всенародному волевиявленні.
Зрозуміло, що під час підготовчої кампанії та інформування багато чого буде прояснено для громадян, але в нинішній ситуації є високі ризики маніпуляцій з референдумом. Це має враховуватися і владою України, і українською громадськістю, і Західними партнерами України”, — пишуть соціологи.
Референдум в Україні
Ідея щодо проведення всеукраїнського референдум прозвучала під час переговорів про закінчення російсько-української війни.
Ця ініціатива досить несподівано вийшла на порядок денний 11 грудня, під час спілкування голови держави з журналістами, пише РБК-Україна.
"Я вважаю, що на це питання буде відповідати народ України. У форматі виборів чи у форматі референдуму, але має бути позиція народу України", – заявив президент Володимир Зеленський наприкінці минулого року.
Згодом він ще кілька разів повторював цю тезу на різних майданчиках, аж до особистої зустрічі з Дональдом Трампом.
В інсторії незалежнеї України було два референдуми:
- 1 грудня 1991 року, коли на підтвердження Акту проголошення незалежності України;
- 16 квітня 2000 року за ініціативою президента Леоніда Кучми, в розпал політичної кризи та його протистояння з Верховною Радою. Тоді на голосування винесли чотири питання: про довіру до парламенту, створення двопалатного парламенту, скорочення кількості депутатів та зняття недоторканності з них. Усі питання отримали підтримку понад 80% голосів при явці близько 80%.
Підписуйтесь на сторінку "Експресу" у Facebook
