Аграрії почали сівбу й бідкаються, що земля суха. І це не дивує, бо взимку снігу майже не було. Надворі вже другий весняний місяць, а дощів теж обмаль. Відчутно поменшало їх останніми роками і влітку. Чому?
— Кількість опадів залежить від циркуляції повітря. Останнім часом активізувалися антициклони, коли на територію України заходить повітря з Арктики чи з південного заходу (так звані Азорські антициклони), яке не насичене вологою. Тоді встановлюється сонячна погода без опадів. При тім зменшили активність циклони, які, власне, й приносять опади. До прикладу, в цей період на територію України мали б надходити циклони з північно-західної Атлантики, які насичували б повітря вологою. Наразі цього не відбувається, — пояснює Павло Шубер, кандидат географічних наук, доцент кафедри фізичної географії ЛНУ імені І. Франка. — До таких наслідків могло призвести глобальне потепління, зокрема, танення льодовиків в Арктиці, через що верхні шари океану насичуються прісною водою й це сповільнює механізм дії Гольфстріму на Північну Атлантику. Як наслідок — зменшується кількість циклонів.
— А як саме формуються опади в циклоні?
— Циклон — це атмосферне утворення з низьким тиском, в ньому проти годинникової стрілки циркулює тепла й холодна повітряні маси. Основні процеси хмароутворення відбуваються саме на цих фронтах, — додає Борис Лєсков, старший науковий спiвробiтник вiддiлу фiзики атмосфери Українського науково-дослiдного гiдрометеорологiчного iнституту. — Приміром, коли наближається теплий фронт, спершу на висоті 6 — 8 кілометрів з’являються пір’ясто-шаруваті хмари, а на більших висотах відбувається утворення кристалів (це елементи опадів), потім вони збільшуються завдяки коагуляції з іншими краплями, стають важчими й випадають у вигляді дощу чи снігу. За цими хмарами йдуть шарувато-дощові — вони й приносять основні опади. До слова, з холодним фронтом можуть насунутися шарувато-дощові хмари.
● П. Шубер:
— Кліматичну норму опадів вираховують впродовж кожного 30-річного періоду. Якщо порівнювати з попереднім періодом (з 1991-го по 2020 рік), загальна кількість опадів за рік хоч і зменшується, проте неістотно. Але відзначається така тенденція: температура повітря зростає, і при цьому опади розподіляються нерівномірно: у певні місяці їх багато, а в інші — майже немає. Зокрема, ще в середині — наприкінці минулого століття сніг лежав до березня, тоді як останні зими були малосніжними. А сильні опади можливі в інші місяці. Власне така нерівномірність позначається на майбутньому врожаї.
— Про який саме вплив йдеться?
● Б. Лєсков:
— Перші місяці цього року відзначились неймовірно рідкісним для цього періоду і катастрофічним для майбутнього врожаю явищем — зимовою посухою. Зокрема, це було зафіксовано в південній частині Київщини. У січні при нормі для цієї місцевості 37 мм опадів випало 15,2 мм, у лютому — при нормі 39 мм випало всього 5 мм. У березні було лише дев’ять днів із опадами й випало 8 мм. Тоді як температурний режим, починаючи з грудня, перевищував кліматичну норму. От і сформувався колосальний дефіцит вологи, на деяких територіях не зійшов ріпак. Наслідки можуть позначитись і на посівах пшениці та озимого ячменю. Тож наразі надія на квітень. Торік саме квітневі опади поліпшили ситуацію. В іншому разі ми б не мали пшениці.
— На сьогодні істотну нестачу опадів та вологи у грунті відзначають у центральних, південних та східних областях. Зокрема, у Дніпропетровській області ще з минулого літа (коли бездощові періоди тривали до 70 днів) щомісяця кількість опадів була менша за норму, тож дефіцит вологи там відчувається протягом майже всього року. А загалом у цих регіонах (мова про Дніпропетровську, Полтавську, Харківську, Херсонську, Черкаську області) на початку зимового періоду в метровому шарі грунту містилось вологи на 30 — 40% менше за показник норми, — каже Тетяна Адаменко, начальниця відділу агрометеорології Українського гідрометеорологічного центру. — Лише у грудні кількість опадів наближалася до норми. Тоді як січень, лютий і березень характеризувалися значною нестачею опадів. Тож нині у метровому шарі грунту запаси вологи вдвічі-втричі менші за норму.
— Якими можуть бути наслідки?
— Наразі температура повітря невисока, що не сприяє випаровуванню вологи. Тож це не заважає укоріненню озимих зернових культур. Ситуація погіршиться, якщо опадів не буде ще місяць. Адже для озимих зернових найважливіший — вегетаційний період, що припадає на квітень (коли вони вийшли із стану зимового спокою й потребують достатньо вологи, аби прижитися). За прогнозами синоптиків, очікується утворення й надходження циклону, тож з 5 — 6 квітня на всій території України мають випасти дощі. Отож можемо сподіватися, що грунт буде насичений достатньою кількістю вологи.
