Рекомендація не стосується закладів освіти в зонах бойових дій. Що ж до решти, то їм пропонують здійснювати освітній процес в аудиторному форматі “з урахуванням наявності та місткості укриттів”. Але чи безпечно навчатися офлайн навіть на віддалених від зони бойових дій територіях?
— Все-таки йдеться про рекомендації, які ні до чого не зобов’язують ВНЗ та заклади профтехосвіти, — розповідає Андрій Черних, експерт з питань освіти. — У кожному із закладів освіти самостійно визначатимуться щодо форми навчання — онлайн чи офлайн. Торік у частині вишів було онлайн-навчання, у деяких — офлайн або мішана форма. І цього року кожен заклад освіти обере оптимальний для себе варіант.
— Треба враховувати різні фактори, щоб повноцінно перейти на офлайн-навчання, — розповідає Юлія Назаренко, старша аналітикиня Cedos, координаторка напряму освітньої політики. — Найперше у ВНЗ і в профтехах, де з 1 вересня планують проводити заняття в аудиторіях офлайн, мають бути відповідно оснащені укриття, де під час повітряної тривоги зможуть розміститися всі студенти і повноцінно продовжити навчання. Звісно, не кожен заклад освіти може дозволити собі таке укриття.
Зрештою, вишам і закладам профтехосвіти не обов’язково переходити повністю на очне навчання. Наприклад, лекційні заняття можуть відбуватися в онлайн-форматі, а практичні — офлайн. Під час дистанційного навчання практичні навички погано засвоюються.
— Хто перевіряє стан укриттів у ВНЗ та закладах профтехосвіти?
● Ю. Назаренко:
— Спеціальні комісії проводять огляди (оцінку) будівель (споруд, приміщень) закладів освіти для визначення можливості їх використання як укриттів. До цих комісій долучаються представники структурних підрозділів ДСНС та Держпродспоживслужби.
Поновлення очного навчання також означає, що студенти повертатимуться в гуртожитки. Там теж мають бути відповідні укриття.
— Хто вирішує, якою буде форма навчання у закладі освіти? Чи враховують думку студентів?
— Усе вирішує ректорат, — розповідає професор Юрій Бобало, ректор НУ “Львівська політехніка”. — До прикладу, цього навчального року викладання для бакалаврів у нас проводитиметься в офлайн-режимі — в аудиторіях (торік студенти 1 — 2 курсів навчалися офлайн, а 3 — 4-х — онлайн). Навчання ж магістрів і аспірантів відбуватиметься у мішаному форматі (лекції — в онлайн, а лабораторні — в офлайн-режимі). Організацію навчання покладено на завідувачів кафедр разом з директорами інститутів.
У корпусах нашого вишу є відповідні укриття. Тому можемо розпочинати навчання в аудиторіях. Гуртожитки, де живуть наші студенти, теж мають укриття. Зрештою, самі студенти і їхні батьки зверталися до нас з проханням поновити офлайннавчання. Тих, хто за навчання онлайн, було менше.
— Як щодо студентів, які виїхали за кордон та хотіли б продовжити навчання дистанційно?
● Ю. Назаренко:
— Щодо студентів, які перебувають за кордоном, то їх не мали б відраховувати з вишів. Усім учасникам освітнього процесу треба було б давати право участі у програмах академічної мобільності (якщо студент навчається на якійсь із програм за кордоном) або ж розробляти індивідуальні плани навчання. Це щодо закладів вищої освіти. Із профтехами — складніше. Щодо них лише тепер розробляють положення про програми академічної мобільності.
