Нещодавно жертвами чадного газу стали троє дітей в Івано-Франківську, шестеро осіб у Львові та троє — на Полтавщині. За даними ДСНС, кожного року в Україні фіксують тисячу й більше випадків таких отруєнь. На жаль, нерідко чадний газ забирає і життя.
— Основна причина отруєнь — нехтування правилами безпеки під час користування системами газопостачання, — розповідає Павло Сербан, начальник управління експлуатації газового господарства Львівської філії ТзОВ “Газмережі”.— Чадний газ, який є безбарвним і не має запаху, утворюється тоді, коли недостатньо кисню для горіння природного газу, дров, вугілля та інших видів палива.
— То як не допустити отруєння?
— По-перше, у приміщення, де ввімкнене газове обладнання, має надходити свіже повітря через вікна (віконні провітрювачі) й двері (жалюзійна решітка чи підріз).
По-друге, має бути очищені димовий і вентиляційний канали, щоб була нормальна тяга. Не можна встановлювати у вентиляційний канал електровентилятор. Адже він створює зворотну тягу. Газ чи дим, який би мав виходити назовні, вентилятор затягує у приміщення.
По-третє, у помешканні варто встановити сигналізатор загазованості. Він реагує на певну концентрацію природного чи чадного газу й подає звуковий або світловий сигнал.
Також газову колонку заборонено встановлювати у ванній кімнаті. У випадку, якщо вона таки там стоїть, слід подбати про достатнє надходження свіжого повітря у приміщення.
— А що відбувається з організмом людини під час отруєння чадним газом?
— До гемоглобіну крові приєднується оксид вуглецю, утворюючи карбоксигемоглобін. Ця сполука в природних умовах сама не руйнується. Карбоксигемоглобін не може переносити кисень і не може самостійно за нормальних атмосферних умов роз’єднатися на гемоглобін і оксид вуглецю. Тому виникає гіпоксія тканин та органів. Людина починає задихатися, — розповідає Віктор Гончарук, старший медичний брат, анестезист аеромедичної бригади ЛОЦ ЕМД МК. — Оскільки карбоксигемоглобін сам не розпадається, отруєння чадним газом теж саме не минеться. Тож після діагностики призначається гіпербарична оксигенація (лікування у барокамері). Організм насичують киснем під тиском, що перевищує атмосферний, і так виводиться карбоксигемоглобін. В особливо важких випадках, коли його концентрація критично висока й часу на гіпербаричну оксигенацію немає, може проводитися переливання цільної крові або й екстракорпоральна мембранна оксигенація (ЕКМО).
● П. Сербан:
— Варто пам’ятати, що діти значно чутливіші до чадного газу. Концентрація 10 — 20% карбоксигемоглобіну в крові для них може бути смертельно небезпечною, тоді як доросла людина непритомніє при 40 — 50%.
