Нагадаємо, у травні 2018 року набув чинності закон “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури реабілітації жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917 — 1991 років”. Невдовзі запрацювала Національна комісія з реабілітації. А скільки осіб вона вже реабілітувала і як відбувається
цей процес?
— За час нашої роботи реабілітовано понад тисячу осіб, — каже Роман Подкур, голова Нацкомісії з реабілітації. — Серед них — дуже багато селян, котрі були засуджені за участь в антирадянських повстаннях під час колективізації у 1930 — 1932 роках. Вони приходили й забирали з колгоспів свою худобу, а їхні дії інкримінували як грабіж. Реабілітовано також осіб, які брали участь у діяльності ОУН-УПА. Одним із перших реабілітованих був 90-річний повстанець із Закарпаття Іван Мирон — за свої патріотичні погляди він пробув у радянських таборах 25 років.
— Як працює комісія?
— Спершу звернення опрацьовує робоча група, до якої входять три юристи з Українського інституту національної пам’яті, співробітники Держархіву СБУ, я і ще два члени комісії з реабілітації. Ми аналізуємо матеріали про особу, а потім подаємо питання про реабілітацію на розгляд комісії, яка збирається раз на місяць.
До складу комісії, до речі, входять представники кількох державних органів — Генпрокуратури, СБУ, МВС, а також громадських організацій. За одне засідання розглядаємо від 180 до 250 справ. Зауважу, зарплату за свою працю ми не отримуємо.
— Як приймаєте рішення про реабілітацію?
— Голосуванням. Якщо більшість за — рішення ухвалено.
— Чи часто відмовляєте в реабілітації й чому?
— За весь час роботи у нас було понад 15 відмов. Зокрема, немає підстав для реабілітації колаборантів, які не діяли в інтересах України, а працювали на догоду, скажімо, нацистам.
За весь час роботи у нас було понад 15 відмов.
— Куди звертатися з проханням реабілітації?
— У кожній області діє місцева комісія — адресу такої можна знайти на сайтах ОДА, УІНП. Зокрема, потрібно написати заяву на ім’я голови обласної комісії, додати до неї наявні документи, якомога більше подробиць про особу, яку мають реабілітувати. Опісля обласна комісія подає запити в архіви, вивчає документи та відсилає їх разом із своїм висновком до Нацкомісії.
До слова, крім зацікавленої особи, документи на реабілітацію можуть подавати Уповноважений з прав людини, громадські організації історичного спрямування та сам Інститут нацпам’яті.
— Що таке визнання дає реабілітованому?
— Для реабілітованих, зокрема, передбачено зниження оплати житлової площі та комунальних послуг на 50 відсотків, безплатний проїзд у громадському транспорті (крім таксі), 50-відсоткове зниження вартості ліків за рецептом. Також надається право на одержання пільгових путівок для санаторно-курортного лікування та відпочинку, — каже Євген Захаров, голова правління Української Гельсінської спілки з прав людини.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, як на Львівщині проводять масштабний експеримент з вакцинацією проти COVID-19
