“Зайшла у Helsi, щоб повторно записатися на прийом до лікаря, і побачила, що син начебто ходив до окуліста, — каже Аліна Коваленко, мати трьох дітей. — Були ще два записи про запланований прийом доньки і сина, теж до офтальмолога. Я ж про це не знала. Тому заплановані прийоми скасувала. Написала сімейній лікарці. А вона запевнила, що жодного направлення не видавала”. І такі випадки — непоодинокі.
Тим часом у Національній службі здоров’я України кажуть, що записи про консультації пацієнтів, процедури, діагностику, е-рецепти і направлення лікарі вносять за допомогою медичних інформаційних систем (МІС), під’єднаних до Електронної системи охорони здоров’я (ЕСОЗ). А саме ведення медичних записів в ЕСОЗ — обов’язкова вимога до медзакладів, які надають медпослуги за програмою медичних гарантій. Вона прописана у договорі про медичне обслуговування населення.
“Доступ до даних пацієнта має лише сімейний лікар, з яким укладено декларацію, — кажуть у пресслужбі НСЗУ. — А також лікуючий лікар, який бачить лише ті записи, які стосуються прописаного ним лікування. Вносити дані у систему можуть лікарі, зареєстровані в ЕСОЗ. Усі записи підтверджуються електронним підписом. Отже, саме лікар несе відповідальність за повноту даних, їх актуальність та достовірність. Однак у процесі роботи дані про візити у системі можуть з’явитися як помилково, так і через зловживання лікарів. До прикладу, є випадки, коли дані в ЕСОЗ внесено пізніше, ніж пацієнтові була надана послуга. І через це також можуть виникати непорозуміння”.
До слова, головний лікар медзакладу, де вказано недостовірний візит, зобов’язаний з’ясувати причину, чому був внесений запис і зрештою позначити його у системі як помилковий. Якщо зловживання підтвердяться (лікарі можуть зумисне збільшувати собі показники про кількість прийомів. — Авт.), то НСЗУ обіцяє зменшити суму оплат згідно з вимогами договору та переглянути його. Також інформацію про порушення передадуть до правоохоронних органів.
У разі появи фіктивних медичних записів дії лікарів можуть бути кваліфіковані за статтею 366 (службове підроблення) КК України. “Це якщо йдеться про складання службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до них завідомо неправдивих відомостей, — каже Роман Лихачов, адвокат. — І карається це штрафом від 34 000 до 68 000 гривень або обмеженням волі на строк до 3 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю теж на строк до 3 років”.
