Щоправда, проти 2021 року рівень щастя дещо знизився. Про це свідчить опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС).
— Якщо немає обстрілів, всі живі, то люди вважають себе щасливими. До війни були інші вимоги, які визначали рівень щастя, — каже виконавчий директор КМІС Антон Грушецький. — Тепер відбувається переосмислення цінностей. Люди розуміють, що варто радіти з того, що є. Саме це мотивує українців не втрачати оптимізму.
— Згідно з останнім опитуванням, більшість, а саме 58% респондентів вважають себе щасливими. Причому 24% заявили, що вони однозначно щасливі, а 34% обрали варіант “скоріше так, ніж ні”, — додає президент КМІС Володимир Паніотто. — Ще 25% респондентів відповіли: “І так, і ні”. Водночас 16% опитаних зазначили, що вони нещасливі або скоріше нещасливі. 8% відповіли: “Скоріше ні, ніж так”, ще 8% обрали відповідь “ні”. Як бачимо, навіть попри війну та виклики, з якими стикається суспільство, українці не втратили оптимізму.
— А як змінювалася кількість щасливих людей з року в рік?
— У грудні 2021 року, напередодні вторгнення, 71% українців вважали себе щасливими, а 15% — навпаки. До грудня 2023 року, попри два роки повномасштабної війни, показники залишалися майже такими самими. На третій рік війни рівень щастя знизився з 69% до 58%.
— А від чого ще залежить рівень щастя?
● А. Грушецький:
— Від рівня добробуту. Так, серед людей з низькими доходами лише 38% вважають себе щасливими, тоді як серед забезпечених — 77%. Оптимісти, які вірять у майбутнє України, також набагато щасливіші (72%) за песимістів (38%). Чоловіки зазвичай щасливіші за жінок, а молодь до 40 років щасливіша, ніж ті, кому за 70. Здорові люди щасливіші (65%), ніж ті, хто стикається з фізичними чи психологічними труднощами (55%).
