Це передбачено наказом МОН №168 “Про затвердження Порядку прийому на навчання для здобуття вищої освіти в 2025 році”. Про які ще нові правила варто знати вступникам?
— Загалом абітурієнти можуть подати не більше як 5 заяв на місця державного та регіонального замовлення (бюджет) та до 10 заяв на небюджетні конкурсні пропозиції (контракт). Тобто всього не більше як 15 заяв, — розповідає Володимир Бахрушин, член правління ГО “Українська асоціація дослідників освіти”. — Раніше вступники присвоювали пріоритети лише заявам на бюджет. Та виникали проблеми, коли абітурієнт подавав велику кількість заяв на контракт, але ніхто не знав, куди ж він зрештою подасть документи. Через це у приймальних комісіях був хаос. Адже в університетах стикалися з дилемою: зараховувати на навчання тих, хто приніс документи, чи чекати на абітурієнтів, які мали кращий конкурсний бал. Останні ж могли обрати й інший виш. Аби якось впорядкувати цей процес, вирішили, що вступники присвоюватимуть пріоритетність всім заявам — і на бюджет, і на контракт.
— Процес зарахування абітурієнтів на контракт дотепер відбувався фактично в ручному режимі, — додає Олександр Кондратюк, експерт з освітніх питань. — Із присвоєнням пріоритетності всім заявам така практика мала б зникнути. Але, звісно, для абітурієнтів це великий виклик. Їм було важко визначити першочерговість заяв на бюджет. А тепер буде в рази складніше визначитися з пріоритетністю на контракт.
— То як тепер розглядатимуться заяви? Поясніть, будь ласка.
● В. Бахрушин:
— Першою розглядатимуть заяву з найвищою пріоритетністю, не залежно від того, коли її подано. Наприклад, згідно з рейтингом, абітурієнт проходить у всі заклади вищої освіти, куди подавав заяви. Він буде зарахований у той виш, якому надав найвищу пріоритетність. Але якщо конкурсного бала замало, щоб бути зарахованим у ЗВО, до якого подана заява із пріоритетністю “1”, то розглядатиметься заява з пріоритетністю “2 і т. д.
Зауважу, що під час розгляду заяв на відповідну конкурсну пропозицію має значення все ж саме конкурсний бал. До речі, при вступі на спеціальності, яким надається особлива підтримка держави, для заяв із пріоритетністю “1” та “2” застосовуватиметься галузевий коефіцієнт до конкурсного бала — 1,02.
● О. Кондратюк:
— Присвоєна заяві пріоритетність — це технічна підказка комп’ютерній програмі. Це вибір вишу наперед, якщо вдається пройти в усі 15. Тому слід вдумливо визначати першочерговість. Приміром, у вступника пріоритет №1 — ЛНУ імені І. Франка, але конкурсний бал на 0,01% менший, ніж в абітурієнта, в якого цей виш за пріоритетністю №5. Вступить той, у кого вищий бал.
— А як щодо мотиваційних листів, які подаються при вступі в заклади вищої освіти? Яку роль вони відіграють?
● О. Кондратюк:
— Мотиваційний лист знадобиться тоді, коли, скажімо, на останнє бюджетне місце претендуватимуть п’ять осіб з однаковим балом, наприклад, 184,2. І в цьому випадку вступить у ВНЗ той, у кого кращий мотиваційний лист.
Був випадок, коли абітурієнт обрав київський виш, в умовах вступу до якого було прописано, що за найкращі мотиваційні листи додаються бали. Хлопець написав про те, що хоче створити для спецслужб транспортний засіб, який їздитиме на дистильованій воді, розповів про свої життєві принципи. І це подіяло.
— Нерідко можна натрапити на оголошення про написання мотиваційних листів для абітурієнтів. Чи варто їх “купувати”?
● О. Кондратюк:
— Мотиваційні листи тепер перевіряють на плагіат. Його виявлення може мати серйозні наслідки, зокрема відмову у вступі до закладу вищої освіти.
