Тож можна знайти інформацію про роботу відповідно до регіону, галузі чи напрямку, очікуваного рівня зарплати.
“23 травня Міністерство економіки України та Державна служба зайнятості підписали договір про співпрацю та інформаційну взаємодію з власниками провідних українських сайтів з пошуку робіт, — розповідає Тамара Сохацька, заступниця директора Державної служби зайнятості. — Мета співпраці — створення на ресурсах Державної служби зайнятості національного інформаційного порталу з єдиною базою вакансій, що оновлюється у режимі реального часу. Портал розпочав працювати 19 вересня, його адреса — https://jobportal.dcz.gov.ua.
Пошук на сайті здійснюється за назвою вакансії, галуззю, регіоном (областю, районом, громадою тощо) або розміром заробітної плати. Людина вказує цю інформацію, а система підбирає відповідні вакансії.
— Скільки вакансій тепер на сайті?
— Станом на 26 вересня єдина база налічує понад 120 тисяч вакансій. Та інформація періодично оновлюється протягом доби, тож кількість вакансій постійно змінюється.
— Скільки людей вже шукають роботу завдяки сайту нині та в яких регіонах вакансій найбільше?
— З початку роботи єдиного порталу і до сьогодні його відвідали понад 75 тисяч унікальних користувачів. Наразі існує можливість здійснювати пошук вакансій по району та громаді. Станом на 26 вересня найбільша кількість вакансій у таких містах та областях: Київ — 37 224 вакансії, Львівська область — 14 693, Дніпропетровська — 9 947, Одеська — 6 456, Київська — 5 349.
— На сайті є форма, де можна зазначити недоброчесних роботодавців. Чи отримували такі звернення?
— Так, але їх кількість була досить незначна. Основна причина звернень — вакансія вже була закрита, але на порталі це не було своєчасно відображено.
ЯКІ ВАКАНСІЇ ТА ЗАРПЛАТИ ПРОПОНУЮТЬ РОБОТОДАВЦІ?
Найбільше вакансій на сайті — з робітничої сфери. До прикладу, мебляреві обіцяють заробітну плату розміром від 13 до 20 тисяч гривень. Середня заробітна плата для слюсаря — 15 тисяч гривень, швачки — 10 тисяч гривень.
Для інженерів в більшості вакансій зарплата — договірна. Комплектувальникам роботодавці пропонують у середньому 10 — 15 тисяч гривень, комірникам — від 7 і до 16 тисяч гривень, вантажникам — 8 — 17 тисяч гривень, пекарям — 8 — 16 тисяч гривень, водіям — від 6 і до 45 тисяч гривень, автослюсарям — від 15 до 50 тисяч гривень.
БЕЗРОБІТНИХ МЕНШЕ?
Як змінилась кількість безробітних у зв’язку з повномасштабним вторгненням росії в Україну?
Станом на 26 вересня 2022 року кількість зареєстрованих у службі зайнятості безробітних становить 263 тисячі, що на 9% менше, ніж станом на 26 вересня 2021 року та на 16% менше, ніж станом на 1 березня 2022 року. Хоча фахівці кажуть, що через війну залишилися без роботи до 40% людей. Зміну статистики у службі зайнятості в позитивний бік пов’язують з тим, що сотні тисяч українців, які залишилися без роботи, виїхали за кордон, частина перебуває на окупованих територіях і не може стати на облік.
ДО РЕЧІ
Майже третина представників українського малого та середнього бізнесу вже розширили свою діяльність на закордонного спожи- вача. — Для розширення ринків збуту 28% працюючих підприємців вже продають свої товари чи послуги за кордон: 16% розпочали за- кордонні продажі до війни, 12% — після її початку. 21% працюючих МСБ планують розширювати географію продажів у майбутньому. Про це свідчать дані Mastercard SME Index.
Наразі українські підприємці найбільше продають свої товари та послуги на ринки США (30%), Польщі (27%), Німеччини (13%), Вели- кої Британії (10%), Литви (10%) та Канади (10%).
Серед найбільш пріоритетних ринків, які український бізнес розглядає для подальшого розширення географії продажів такі країни: Польща (61%); Болгарія (13%); Велика Британія (13%); Італія (11%); Молдова (11%).
Основні бар’єри, які заважають малому та середньому бізне- су вийти на іноземні ринки, — нестача фінансових ресурсів (29%), профільних знань (27%) та брак виробничих потужностей (12%).
