На думку політика, який є палким прихильником України, Америка нині більше не сповідує ті цінності, які свого часу спонукали Францію подарувати їй статую.
— Своєю ініціативою Рафаель Глюксманн вдарив у болюче місце Дональда Трампа, — вважає Олександр Краєв, директор Програми “Північна Америка” Ради зовнішньої політики “Українська призма”. — На пергаменті, який Свобода тримає, написано: “Дайте мені ваших стражденних та втомлених, я прийму і обережу їх”. Ми ж бачимо, що цей вислів суперечить діям Трампа. Але Статуя Свободи важлива для США, вона є певним символом. Не вірю, що Вашингтон погодиться її віддати. Неспроста у Білому домі доволі різко зреагували на слова депутата.
— А що загалом відомо про Статую Свободи?
— Вона мала стати подарунком США до сторічного ювілею Декларації Незалежності в 1876 році,— розповідає Володимир Гайовий, історик. — Однак повністю завершили виготовлення монумента щойно в липні 1884-го. Згодом статую розібрали на 350 частин, запакували у 214 ящиків і морем відправили в США. Вона прибула до гавані Нью-Йорка 17 червня 1885 року. А її відкриття відбулося більш ніж через рік після цього.
Французькому скульптору Огюсту Бартольді образ статуї навіяли спогади про вуличні бої у Парижі в 1851 році. Тоді на барикаді він побачив дівчину з палаючим смолоскипом у піднятій руці. А моделлю, з якої митець створив обличчя Свободи, нібито була його мати Шарлотта. На виготовлення монумента пішло 30 тонн листів міді.
— Ця статуя має офіційну назву — “Свобода, що осяює світ”, — каже Інна Дашивець, засновниця комунікаційного агентства Chutno Agency. — Вона стала не лише жестом символічної дружби, цей подарунок також мав практичний політичний сенс. На той момент у Франції відбулася зміна режиму: Друга імперія Наполеона III поступилася місцем Третій республіці, яка прагнула зміцнити свій міжнародний імідж та асоціювати себе з демократичними цінностями США. Проєкт ініціював французький юрист і політичний діяч Едуар Рене де Лабуле. Над створенням статуї разом працювали скульптор Фредерік Огюст Бартольді та інженер Гюстав Ейфель, який розробив її внутрішню конструкцію. Франція фінансувала виробництво статуї через добровільні внески, а США відповідали за будівництво постаменту. Через фінансові труднощі реалізація проєкту затягнулася, і лише завдяки кампанії збору коштів, яку організував видавець Джозеф Пулітцер, статую змогли встановити.
І трохи цікавих деталей. 45-метрова Статуя Свободи тримає в одній руці смолоскип, а в другій — табличку із написом “4 липня 1776 року”, це день підписання Декларації Незалежності. У короні статуї розташовано 25 вікон, які символізують земні коштовні камені та небесні промені, що осяюють світ. А сім променів на короні статуї позначають сім морів і сім континентів, як заведено у західній географічній традиції. Висота монумента, від основи до вершини смолоскипа становить 93 метри. До речі, сьогодні Статуя має зелений колір, але в оригіналі вона була мідного кольору. Через окислення міді Статуя Свободи позеленіла. Якийсь час вона виконувала й роль маяка.
