Професорка Олеся Кіхтяк упродовж шести днів голодувала, протестуючи проти припинення діяльності Львівського обласного ендокринологічного центру. Облрада ухвалила рішення про його реорганізацію. Раніше схожі рішення прийняли щодо медзакладів в інших регіонах. Чому таке відбувається?
— У рамках медичної реформи в Україні буде створено госпітальні округи, — каже Євген Прилипко, голова експертної спілки “Форум трансформації охорони здоров’я”. — Їх створення базується на кластерному принципі територіальної доступності для населення і на визначенні ролей медзакладів. Останні реорганізовують, об’єднуючи у багатопрофільні.
— Як саме?
— Якщо йдеться про ендокринологічні диспансери (центри), то в багатьох випадках їх приєднують до обласних лікарень. Наприклад, створюється одне територіальне медоб’єднання. Таку реорганізацію багато хто сприймає як закриття закладу. Але це не так. Зауважу, що зазвичай скорочують більшу частину адмінапарату, допоміжний персонал, але не медичний.
— Навіщо потрібна така реорганізація?
— Для підвищення доступності та якості обслуговування. Фінансувати окремий заклад, виділяючи кошти на роботу адміністрації, комунальні послуги, щоб там надавалася лише одна медична послуга, нерентабельно.
Монопрофільні заклади невдовзі не будуть фінансово спроможними існувати окремо, не приєднавшись до багатопрофільних. Та й уже нині багато з них не можуть працювати суто за рахунок коштів, виділених НСЗУ, без дофінансування місцевої влади.
— Чи реорганізації підлягають усі монопрофільні заклади охорони здоров’я?
— Поки що це не стосується онкологічних диспансерів. Вони далі працюватимуть як окремі суб’єкти і юридичні особи. Також має бути одна на область психіатрична лікарня. Наразі їх теж ні до кого не приєднуватимуть.
Поки що це не стосується онкологічних диспансерів. Вони далі працюватимуть як окремі суб’єкти і юридичні особи.
Кардіологічні центри здебільшого також ще не реорганізують. Й інфекційні лікарні поки що працюватимуть окремо. У деяких випадках це стосується протитуберкульозних диспансерів, котрі якийсь час ще функціонуватимуть як окремі медзаклади.
А от шкірно-венерологічні, ендокринологічні диспансери, центри радіаційного захисту населення та інші монопрофільні заклади підлягають об’єднанню чи приєднанню до багатопрофільних.
“МИ НЕ ПРОТИ ПРИЄДНАННЯ, АЛЕ...”
“Кількість хворих на цукровий діабет постійно збільшується, — каже Оксана Коноварт-Кімакович, завідувачка стаціонарного відділення обласного ендокринологічного центру. — Сьогодні у медзакладі маємо 70 ліжко-місць, і їх бракує. Натомість нам пропонують 15 в обласній лікарні та 20 — при госпіталі ветеранів війни...
Ми не проти приєднання, але, зокрема, хочемо зберегти цілісною структуру нашого медзакладу. Маємо в одному приміщенні поліклініку, лабораторію і стаціонар... Їх роз’єднання лише ускладнить життя пацієнтам”.
