Зібравши овочі з городу, потрібно оцінити стан грунту — проаналізувати, чи гарний був врожай, чи правильно розвивалися рослини. Якщо ж були проблеми, то варто їх вирішити. Якщо ж не було — про грунт усе одно потрібно потурбуватися.
“Спершу приведіть до ладу присадибну ділянку, — зазначає Олена Грищенко, в. о. вченого секретаря Інституту охорони грунтів України. — Зазвичай городники залишають рештки рослин, вважаючи їх органічним добривом. Проте вони можуть бути джерелом хвороб та шкідників. Тому їх варто прибрати й закомпостувати”.
За сезон рослини суттєво виснажують грунт, вбираючи велику кількість поживних речовин. Аби земля була родючою, варто вносити органічні та мінеральні добрива.
“Восени найкраще підходять добрива, у складі яких є фосфор, калій, кальцій, а також комплексні добрива, — додає Олена Грищенко. — Як органічні добрива на присадибних ділянках варто використовувати гній, пташиний послід, торф та компост. Наприклад, гній використовуйте у пропорції 5 — 7 кілограмів на 1 кв. метр або ж одне десятилітрове відро”.
Фахівчиня радить після збирання врожаю і очищення ділянки висівати сидерати (гірчицю, редьку олійну, люпин, квасолю, сою, горох, люцерну, буркун, вику, середелу, конюшину, амарант, гречку, овес та інші), які збагатять землю поживними речовинами.
А ще восени — під час перших приморозків — слід проводити оранку, кажуть науковці. Найбільше цього потребують важкі та переущільнені грунти. Легкі грунти (піщані, супіщані й торф’яні) краще обробляти навесні.
“Завдяки осінній оранці відбувається знезараження поверхневого шару: загибель шкідників, які в ньому зимують, — додає Олена Грищенко. — Розпушується структура грунту, він насичується киснем, що сприяє розвитку й розмноженню корисних мікроорганізмів, перевернуті грудки утримують вологу, яка утворюється внаслідок випадання роси та конденсату.
Осіння оранка також сприяє зменшенню кількості бур’янів, адже їхні корені вимерзають, а насіння проростає менше”.
Саме тепер господарям варто проаналізувати, яким був врожай на присадибній ділянці, а також проблеми, які могли на нього вплинути. Наприклад, рослини могли в’янути, якщо грунт занадто кислий. Є декілька способів, як це визначити, так би мовити, в домашніх умовах, без візиту до лабораторії.
“Серед них — бур’яни-індикатори, — каже фахівчиня. — На сильнокислих грунтах часто росте хвощ польовий, подорожник і дика м’ята, на нейтральних — кропива, грицики та лобода, на слабокислих — пирій, ромашка й кульбаба, на лужних — блекота, глуха кропива.
Також можна перевірити землю з допомогою оцту. Грудку з ділянки помістити на скло та полити оцтом — лужний грунт починає пінитись, нейтральний робить це помірно, а кислий не піниться зовсім.
Якщо після перевірки виявляється, що грунт має високу кислотність, його необхідно розкислити: додайте 4 кг попелу на 1 квадратний метр землі, або доломітове борошно (вноситься безпосередньо в грунт перед посадкою) з розрахунку 0,2 кг на кв. метр”.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, як у таборі на Хмельниччині надають психологічну допомогу дітям, які пережили війну
