Чому незвичну? Бо фундамент хати зробили з використаних шин, стіни — із соломи, внутрішнє оздоблення — з глини. А ще будинок цікавий тим, що в ньому немає кутів.
“Скільки себе пам’ятаю, займаюся творчістю. У рідному Харкові створювала фотозони, декор для весіль та інших свят, оформлювала вітрини магазинів. Також виготовляла прикраси з полімерної глини й шкіри, сандалі ручної роботи, — розповідає власниця диво-оселі Лана Тесленко. — А мій чоловік — талановитий архітектор. Тому й любимо втілювати нові ідеї в життя”.
Через повномасштабне вторгнення у березні 2022 року родина Тесленків переїхала на батьківщину Лани — Хмельниччину — й оселилась в Олешині.
“Там і виник задум звести будинок із матеріалів, які можна знайти на смітниках. Ви лише вдумайтесь — в Україні 6 тисяч офіційних та 30 тисяч стихійних звалищ. І це наша не гордість, а ганьба, — переконана співрозмовниця. — Чомусь поширений міф, що зводити хату дорого. Нам же хотілося не лише розвіяти його, але й випробувати власні сили. Від брата я дізналася, що в селі є ділянка у мальовничому місці. Купили цю землю задешево, трохи грошей додала подруга. Чоловік зробив креслення майбутньої хати. Вирішили, що дім буде у формі яйця — наче символ нового життя”.
Зводити будинок родина почала восени 2022 року. І вже його завершила. “Помешкання має площу 30 квадратних метрів, але там є абсолютно все, потрібне для життя, навіть душ і туалет. Висота стін — приблизно три з половиною метри, — провадить далі Лана Тесленко. — Фундамент будинку заклали з використаних шин, усередині яких пісок та щебінь. Стіни зводили зі соломи. Навіть глина, якою обмащували хату, дісталася нам задармо. Її віддали копачі криниць, бо і так мали вивезти на смітник. До речі, минуло вже два сезони, як ми обмастили хату, і ніде нічого не відпало.
Фото з архіву Лани Тесленко
Чоловік запроєктував так, що дах ще на пів метра прикриває стіни, і будинок трохи схожий на грибочок. Але стіни не замокають. Оскільки будинок максимально простий, вирішили підібрати і відповідний дах, який би пасував до нього. Спинилися на гонті — покрівлі з дерев’яних дощечок. Гонт добрий і тим, що його не треба лакувати. Для даху, до речі, використали лляний утеплювач, це теж екологічно. В оселі є кухня, спальня і всі вигоди. Душову кабіну ми сконструювали зі шматків коричневого скла, які знайшли на сортувальні сміття. Унітаз, майже новий, теж знайшли на смітнику. Як і стілець, який я самотужки відреставрувала, створила композицію зі сіна, лаванди, сухоцвітів, а тоді покрила спеціальною плівкою. Вийшло доволі гарно.
Справжньою знахідкою став комод на дубових ніжках, який теж привезла зі смітника. Його навіть не перефарбовувала, бо був в ідеальному стані. На звалищі ми знайшли і скриню, сервант. Пральну машину добрі люди нам віддали задармо, відремонтували її за 3000 гривень. Бойлер купили. Маємо буржуйку, тому в будинку взимку тепло. Якщо говорити про стилістику нашого помешкання, то це вабі-сабі — японська естетика в дусі скромної краси. Це коли інтер’єр насичений повітрям і природними матеріалами”.
Загалом, за словами Лани Тесленко, їхня нова оселя на 80% збудована з матеріалів, які знайшли на смітнику. І лише 20% — це нові. “Наприклад, довелось купити дерев’яні короби для каркасу, солом’яні тюки, дещо пішло на оплату послуг машини, якою нам привезли матеріали, та проведення комунікацій. Собівартість будинку вийшла приблизно 100 тисяч гривень. Погодьтесь, це дуже й дуже бюджетно”.
Співрозмовниця зізнається, що люди по-різному реагують на їхню незвичну оселю. “Нещодавно я виклала пост із фотографією будинку й описала, як ми його зводили. То один чоловік у коментарях сказав, що йому просто смішно з цього всього, і вилив на мене порцію бруду. На мою думку, — незаслужено, — вважає Лана Тесленко. — Я не кажу, що всі мають підтримувати те, чим займаюсь. Але ж повинна бути повага, розуміння. Ну й що, що будинок зі сміття, а не зі звиклої цегли? Головне, щоб у такій оселі було затишно й комфортно. Ні, я не закликаю інших йти на смітники. Намагаюся, щоб люди зрозуміли: навколо багато ресурсів, які ми просто не помічаємо й топчемо ногами. Хоч могли б використати їх з користю”.
