Із початку повномасштабного вторгнення наші правоохоронні органи розпочали 3890 кримінальних проваджень щодо державної зради, засуджено 1048 осіб, повідомив голова СБУ Василь Малюк. Також, за його словами, за фактами колабораційної діяльності та пособництва державі-агресорці було розпочато 9552 кримінальні провадження, вироки отримали 1955 українців.
— Державну зраду визначає сукупність трьох ознак. А саме — перехід на бік ворога в умовах воєнного стану чи збройного конфлікту, шпигунство на його користь і надання іноземній державі допомоги у проведенні підривної діяльності, — каже Олександр Павліченко, виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини. — Відповідно таких кримінальних проваджень та судових вироків менше, аніж за колабораційну діяльність.
— Стаття 111-1 ККУ, яка стосується колабораційної діяльності, з’явилася лише в березні 2022 року, — додає Онисія Синюк, правова аналітикиня Центру прав людини ZMINA. — Така велика кількість кримінальних проваджень і вироків свідчить, що обвинувачення висуваються доволі швидко й суди не затягують з розглядом подібних справ.
Зауважу, що обвинувачення за колабораційну діяльність висувається у разі публічного заперечення російської агресії, за зайняття посад в окупаційній адміністрації (і не лише керівних), за організацію референдумів, запровадження російських стандартів освіти в навчальний процес. Тобто під цю статтю може підпадати доволі велике коло осіб. Наприклад медики, освітяни, рятувальники, правоохоронці тощо.
Складність таких справ полягає у тому, що більшість згаданих кримінальних порушень відбувається на окупованій території, коли підозрюваного неможливо затримати. Майже 80% справ, зокрема тих, які стосуються організаційно-розпорядчих функцій в окупаційних адміністраціях чи посад у правоохоронних органах, розглядаються in absentia, тобто заочно, без присутності обвинувачених у залі суду. Їхні інтереси представляє адвокат, який не має зв’язку з підозрюваним і не може повноцінно пояснити, чому людина вчинила саме так, що її до цього спонукало, чи був примус.
— А які рішення виносять суди у справах про державну зраду та колабораційну діяльність?
● О. Павліченко:
— За державну зраду, вчинену в умовах воєнного стану, зловмисникам загрожує 15 років ув’язнення чи довічне. Хоч до довічного засуджують доволі рідко. Скажімо, такий вирок отримав Євген Соболєв, який очолював Північну виправну колонію №90 на окупованій Херсонщині.
● О. Синюк:
— Щодо колабораційної діяльності, то передбачена різна відповідальність (залежно від складу злочину) — від позбавлення права обіймати посади, пов’язані з виконанням функцій держави та місцевого самоврядування, і аж до 10 — 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Приміром, суд визнав винним у державній зраді, колабораціонізмі та виправданні збройної агресії РФ проти України псевдогубернатора Херсонщини Володимира Сальдо. Його заочно засуджено до 15 років позбавлення волі, стільки ж часу він не зможе обіймати певні посади. До речі, з 2022 року було ухвалено лише чотири виправдувальні вироки за статтею 111-1 ККУ.
