Займатися овочівництвом у селі Довге почали ще у 1960-х роках. “У нас люди дуже працьовиті, шпаркі, скрізь і завжди встигали. Хоч як важко треба було напрацюватися в колгоспі, висаджували у себе на городах ранню картоплю, а у теплицях — огірки й помідори. Згодом, коли колгосп розпався, треба було виживати, і вміння вирощувати овочі рятувало”, — розповідає Роман Червак, староста села.
Сприяє овочівництву й географічне положення села: Довге лежить у долині, біля Дністра. А ще там є скеля, яка захищає цю місцину від вітрів. Тож, коли в довколишніх селах збираються хмари та падає дощ, у Довгому — сонячно. Швидше тут тане сніг наприкінці зими.
Нині у невеличкому селі близько 25 добрих господарів, які професійно займаються вирощуванням ранньої картоплі. Під це виділяють від 30 до 50 сотих. “Із дитинства я з батьками, а згодом з дружиною та дітьми працюю на городах. Хай хто що каже, але це гріх, аби родюча земля пустувала”, — вважає 60-річний господар Іван Грабко, який 35 років вирощує ранні овочі, зокрема картоплю.
Грунт під бульбу чоловік готує з осені, підживлює перегноєм. Хоча з цим тепер проблеми, бо тварин мало хто утримує. У пана Івана перегній є — тримає кролів, курей та качок. Господар збирає послід, додає солому. Усе це перегниває — і чудове органічне добриво готове. “Також, аби був добрий грунт, після того, як викопали картоплю, варто посіяти на тому місці гірчицю чи ріпак, а згодом переорати ділянку. Це теж добре для землиці”, — додає пан Грабко. Орють наділи зазвичай мотоблоками у листопаді. “Якщо сніжна зима і земля добре відпочине, то й картопля там зародить нівроку”, — зауважує господар.
За словами Івана Грабка, про насіння в Довгому дбають від початку лютого. Господарі виносять картоплю з погребів, набирають у невеликі ящики й ставлять прогріватися в якесь тепліше місце. Там вона стоїть від 2 до 4 тижнів. За цей час картопля має “пробудитися” й пустити невеличкі пагінці. Після цього забирають її в холодніше місце, аби “загартувалася”. Наприкінці лютого — на початку березня картоплю висаджують у грунт на глибину сім-десять сантиметрів. Відстань між рядками роблять 50 сантиметрів, між картоплинами — 15 — 18 сантиметрів.
Загалом час висаджування ранньої картоплі залежить від погоди. А щоб вона не змерзла, накривають ділянку агроволокном. Через три тижні картоплю, яка зійшла, просапують. Часом господарі залишають агроволокно на міжрядді, аби в разі приморозків швидко накрити ранні овочі. Через кілька днів після просапування бульбу, яка підросла на 25 — 28 сантиметрів, підгортають. А наприкінці травня господарі Довгого вже збирають урожай.
Іван Грабко каже, що щороку врожай різний і залежить від багатьох чинників: насіння, погоди, шкідників. Але рідко буває таке, щоб не вродило. Продають ранню городину на ринках міст, містечок та селищ Прикарпаття. Минулоріч за кілограм ранньої картоплі правили 40 гривень. Якою буде ціна цього року, господарі не прогнозують, бо купівельна спроможність населення відчутно зменшилася. Але зауважують, що без ранньої картоплі покупці не залишаться. Як і захисники. Адже частину вирощеного врожаю господарі з Довгого віддають нашим воїнам.
Після збору врожаю наділи не пустують. На тому місці висівають кріп, петрушку, руколу, кінзу, салати, кабачки, червоний буряк, моркву. Адже всі ці рослини добре почуваються там, де попередньо росла картопля. “Можемо з городу тричі за літо збирати врожай”, — з гордістю каже Іван Грабко.
