Нещодавно своє 115-річчя відзначила японська довгожителька — Ітоока Томіко, четверта найстаріша людина у світі. За тривалістю життя Японія значно випереджає інші країни. Тим часом Україна не може цим похвалитися. Чому? З’ясовуємо це у розмові з Ольгою Іващенко, соціологинею, доценткою кафедри соціальних структур та соціальних відносин Київського національного університету імені Т. Шевченка, і Людмилою Слюсар, провідною науковою співробітницею Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України.
— У яких країнах люди живуть найдовше, а в яких — найменше?
● О. Іващенко:
— Найвища середня тривалість життя традиційно в Японії — 85 років, Швейцарії та Італії — 84 роки. Серед пострадянських країн найвища тривалість життя в Естонії — 79 років, Латвії, Литві. Тоді як в Україні — 72,5 року. За даними Держстату, наші чоловіки живуть у середньому 66 років, а жінки — 76. Нагадаю, що в 1990 році середня тривалість життя наших чоловіків становила 65 років, жінок — 74. Дуже повільно, але все-таки у нас зростає цей показник.
— Які фактори впливають на тривалість життя?
— Крім соціально-економічних показників (як-от ВВП на душу населення, а він в Україні, до речі, один із найнижчих у Європі), впливає на це стан екології, системи охорони здоров’я, спосіб життя населення.
● Л. Слюсар:
— Значне відставання України від розвинених країн світу за показником середньої тривалості життя почалося ще у 60-х роках минулого століття. Така тенденція простежувалася і на початку відновлення нашої незалежності, зокрема в 90-х роках, коли країна переживала трансформаційно-економічну кризу. Пізніше тривалість життя в Україні почала зростати. Проте трагічні події також вплинули на цю динаміку: під час війни спостерігаємо високу смертність серед військових та цивільних.
— В Україні різниця між середньою тривалістю життя жінок і чоловіків становить 10 років. Чому так багато?
● Л. Слюсар:
— Були періоди, коли різниця сягала 11 — 12 років! В Україні висока смертність серед чоловіків у віці від 45 до 60 років. Це пояснюється тим, що чоловіки більше курять, вживають спиртне, часто ігнорують хвороби, не звертаються вчасно до лікарів. Чоловікам притаманна більш ризикована поведінка, наприклад, на автодорозі. Представники сильної статі зазвичай працюють на важких і шкідливих виробництвах.
● О. Іващенко:
— До повномасштабної війни статистично чисельність жінок у віковій категорії 60+ постійно зростала (на кожні 100 представниць жіночої статі припадало 90 чоловіків. — Авт.). Після війни ці показники, ймовірно, будуть ще гіршими.
