За даними асоціації ЄМА, минулоріч кібершахраї спустошили гаманці українців на понад мільярд гривень. Це майже вдвічі більше, якщо порівнювати з 2021 роком! В умовах війни аферисти щоразу вигадують нові схеми видурювання грошей.
— У популярних месенджерах та соцмережах кіберзлодії під виглядом міжнародних організацій, соціальної платформи єДопомога, порталу державних послуг Дія, відомих українських брендів пропонують громадянам, що постраждали від війни, отримати грошову допомогу, — каже Олеся Данильченко, заступниця директора Української міжбанківської асоціації платіжних систем ЄМА, керівниця Форуму безпеки розрахунків та кредитів (ФБР і К ). — З’являються оголошення на кшталт: “Доброго дня, я отримала виплату від держави в розмірі 5000 грн. А ви? Беріть, поки дають. Отримати кошти тут: @diya_help_bot”. Шахраї пропонують людям перейти за наданим посиланням, обрати банк та увійти у свій онлайн-банкінг. Насправді посилання веде на фішинговий сайт, що імітує обраний онлайн-банкінг. Тому після введення облікових даних вони потрапляють до кібермародерів, які, здобувши доступ до банківських рахунків жертви, знімають все до копійки. Ще й можуть оформити на її ім’я онлайн-кредити.
Кількість таких фішингових сайтів, де нібито пропонують допомогу постраждалим від війни, за останній рік зросла вдвічі.
— Які ще схеми використовують шахраї?
— Для отримання грошової виплати людині пропонують перейти за посиланням у чат-бот у Телеграмі, що імітує банківський чат-бот. Там у жертви шахрайства випитують реквізити платіжної картки, облікові записи до онлайн-банкінгу, банківські SMS-паролі та ПІН-код. Інколи кажуть, що для отримання коштів потрібно сплатити ще й державне мито.
Часом під приводом роздачі великих грошей від імені відомих українських компаній жертві пропонують пройти нескладне опитування, заповнивши спеціальну форму з персональними даними. Результат зазвичай однаковий — гроші зникають з карткового рахунку. Ба більше. Викрадені персональні дані потім продають оптом на чорному ринку та можуть використовувати проти жертви в інших шахрайських схемах.
— Як не потрапити на гачок таких шахраїв?
— Якщо хтось пропонує отримати допомогу через чат-бот чи сплатити державне мито — це однозначно шахрайські схеми. Усі онлайн-послуги, що стосуються виплат від держави, міжнародних організацій, можна отримати лише на порталі та в застосунку Дія, який потрібно завантажити тільки з офіційного порталу Дія.
Якщо хтось пропонує отримати допомогу через чат-бот чи сплатити державне мито — це однозначно шахрайські схеми.
— Про зарахування коштів можуть повідомляти лише Дія та банк push-сповіщенням, у якому міститься текст, без жодних посилань, — застерігає Олеся Данильченко. — До того ж кошти зараховуються на картку автоматично, і можна одразу перевірити баланс у своєму онлайн-банкінгу. Офіційну інформацію про грошову допомогу від держави та міжнародних організацій варто шукати на державному сайті groshi.edopomoga. gov.ua
Для перевірки посилань та сайтів можна використовувати функціонал CheckMyLink, який за лічені секунди безплатно перевірить сайт на шахрайство та віруси.
— З’явилися і дуже цинічні схеми шахрайства. Чи правда, що кіберзлочинці оформлюють кредити на безвісти зниклих військовослужбовців?
— Таких випадків побільшало в останні два-три місяці. Поки що не зрозуміло, де шахраї збирають інформацію про зниклих воїнів. Можливо, моніторять соціальні мережі, певні групи, знаходять там їхні мобільні номери. Зловмисники “перевипускають” сім-картки безвісти зниклих захисників, отримують доступ до банківських рахунків та оформлюють на них онлайн-позики. Знаючи, що з цією людиною довго немає зв’язку і важко щось перевірити.
Нерідко шахраї, вдаючи волонтерів, збирають гроші на амуніцію, лікування чи інші потрібні для військових речі, проте всі пожертви привласнюють. Таких історій теж багато.
— Пройдисвіти навіть використовують проблеми зі світлом, щоб збагатитися.
— Так, коли в Україні почалося відімкнення електроенергії, кібермародери стали створювати шахрайські інтернет-магазини та пропонувати генератори за привабливою ціною, на декілька тисяч гривень меншою за ринкову. Або розміщувати рекламу на популярних сайтах з оголошеннями і навіть надсилати відповідні пропозиції у вайбер, месенджер. Обіцяли швиденько відправити замовлений товар поштою, але при цьому називали умову — невелику передоплату. Я була вражена, як багато і компаній, і окремих громадян переказували шахраям гроші. Рахунок йшов на мільйони. Те саме стосувалося товарів військового призначення. Зазвичай шахраї брали передоплату і зникали. Але деякі ще й стимулювали жертву перейти за фішинговим посиланням, виманюючи реквізити платіжної картки, логін та пароль до онлайн-банкінгу. І з картки зникали всі гроші.
— Як уникнути таких неприємних ситуацій? Що порадите?
— Замовляти товари з попереднім внесенням оплати бажано лише у перевірених та відомих інтернет-магазинах. Не варто довіряти акціям, які використовують короткий таймер зворотного відліку, бо здебільшого це — шахрайські схеми. Великі знижки — також одна з ознак шахрайських інтернет-крамниць і “лотів-приманок”, що їх пройдисвіти вміщують на сайтах безплатних оголошень. Якщо вже й користуєтеся послугами торговельних онлайн-майданчиків або дощок оголошень, не йдіть у месенджери, а листуйтесь лише у чаті сервісу.
Довіряйте тільки перевіреним благодійним організаціям або державним спеціальним рахункам. Перевіряйте правильність назв сайтів, де вводите свої персональні дані. Ну і бажано використовувати окрему віртуальну картку для операцій в інтернеті, налаштувавши на ній ліміти.
