Прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що у 2023 році в Україні буде запроваджено інститут префектів. “Префекти — це неполітичні особи, що представлятимуть державу і стежитимуть за конституційністю ухвалених на місцях рішень. За зразок нашої моделі взято найкращий європейський досвід, який довів свою ефективність”, — сказав Шмигаль.
У сучасному значенні посада префекта вперше з’явилася в Франції у 1802 році. Йдеться про посадовців, які є представниками центрального уряду на певній території. Для того щоб в Україні повною мірою був запроваджений інститут префектів, потрібно внести зміни до Конституції. Але тут є деякі нюанси.
— У 2014 році, коли ухвалено концепцію реформи місцевого самоврядування і територіальної організації влади, не передбачалося зміни назви місцевих державних адміністрацій. Та все ж планувалася їх реорганізація, зміна повноважень і перетворення в органи префекторального типу — розповідає Ігор Коліушко, голова правління Центру політико-правових реформ. — Йшлося про запозичення французького досвіду — самої системи без використання назви “префект”.
Згодом прем’єр-міністр Яценюк сказав, що в Україні ліквідують РДА. І тоді вперше було запропоновано змінювати не лише функціонал місцевих держадміністрацій, а й їх назву. 2015 року підготовлено законопроект, у якому вперше згадувалося про префектури. За нього не проголосували, але ідея запровадити замість МДА префектів залишалася популярною. Проте це можливо лише у разі внесення змін у Конституцію України.
— Що саме мав на увазі прем’єр-міністр, коли говорив про запровадження інституту префектів у 2023 році? Зміни ж до Конституції не прийнято...
— Так, поки що в українському законодавстві немає такого терміна, як “префект”, — каже Юрій Ганущак, директор ГО “Інститут розвитку територій”. — Прем’єр-міністр, коли говорив про інститут префекта, мав на увазі орган виконавчої влади загальної компетенції префекторального типу. Йдеться про реформування місцевих державних адміністрацій під новий тип управління на зразок префектур у Франції.
● І. Коліушко:
— Є дві версії, чому прем’єр-міністр заговорив про інститут префектів. Перша версія — прем’єр насправді говорив про зміни до закону “Про місцеві державні адміністрації”, називаючи їх префектурами. Такий законопроект у новій редакції чекає на ухвалення у Верховній Раді. Друга — Шмигаль наголосив на перспективі запровадження посади префекта і, відповідно, на європейській інтеграції.
Та під час війни не може бути й мови про внесення змін до Конституції України.
— А що нині реально змінити?
● Ю. Ганущак:
— Є законопроект №4298 “Про внесення змін до Закону України “Про місцеві державні адміністрації” та деяких інших законодавчих актів України щодо реформування територіальної організації виконавчої влади в Україні”. У ньому йдеться про новий функціонал держадміністрацій. Якщо Верховна Рада проголосує за цей законопроект у другому читанні, то місцеві держадміністрації вже не будуть як сьогодні виконувати функцію виконавчих органів місцевих рад. Крім того, МДА координуватимуть діяльність територіальних органів виконавчої влади (поліції, ДНСН та інших). Йдеться про узгодження дій різних територіальних органів і контроль за ними.
На МДА також покладатиметься функція контролю за законністю актів органів місцевого самоврядування. Тобто якщо якась місцева рада ухвалюватиме незаконне рішення, то у місцевій державній адміністрації мають звернути на це увагу і подати до суду. У переліку повноважень МДА — також допомога органам місцевого самоврядування і їх консультування (по консультації зможуть звертатися міські голови).
Якщо Верховна Рада проголосує за законопроект №4298, то внесення змін до Конституції не потрібне. Тим часом МДА фактично перетворюватимуться у префектури. Такі, як у Франції. РДА підпорядковуватиметься не ОДА, а безпосередньо уряду.
— Як саме обиратимуть префектів?
● І. Коліушко:
— Згідно із законопроектами про префектів, які готували раніше, ця посадова особа — держслужбовець, якого призначає Президент на подання Кабінету Міністрів. КМУ проводить конкурсний добір кандидатів. Ця процедура дещо подібна до тієї, за якою обирають суддів.
Наприклад, у Франції префектами призначають лише випускників школи вищого корпусу державної служби. У нас поки що такої школи немає. Її мають створити, але ще не один рік потрібно, щоб з’явилися перші випускники.
Щоб префект не залежав від місцевих політичних еліт, кожні три роки відбуватиметься ротація — переведення на таку саму посаду на іншій території.
