І все це через неконтрольоване вживання антибіотиків, наголосив міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко. За даними ВООЗ, стійкість бактерій до антибіотиків входить до першого десятка загроз поряд з діабетом, раком, хворобами серця та ВІЛ. Згідно з прогнозами, в 2050 році через цю проблему від запалення легень і туберкульозу в світі помиратиме вже вдвічі більше людей, аніж сьогодні, — до 10 мільйонів.
— Антибіотикорезистентність — це нечутливість патогенних мікроорганізмів до протимікробних ліків, — пояснює Ігор Березняков, доктор медичних наук, професор, президент Української асоціації за доцільне використання антибіотиків. — Намагаючись уникнути їхнього впливу, бактерії створюють різноманітні механізми стійкості й демонструють дива пластичності. Ці мікроорганізми можуть отримувати гени нечутливості до антибіотиків кількома шляхами. Наприклад, підбираючи компоненти ДНК від інших загиблих чи живих бактерій з довкілля. Тому ліки, які стали одним з найбільших досягнень медицини в минулому столітті, нині вже неефективні проти багатьох збудників.
Ба більше. Вже є так звані супербактерії, тобто панрезистентні штами, нечутливі до жодних з найсучасніших антибактеріальних препаратів. Серед таких збудників одна з найбільш проблемних, за даними ВООЗ, синьогнійна паличка. Ця бактерія дуже поширена в довкіллі, живе на неушкоджених шкірі та слизових людини. Синьогнійна паличка може вражати дихальні шляхи (зокрема провокувати важку пневмонію), нирки, сечовидільну систему й вважається одним з поширених збудників, що передаються через медичне обладнання. Ця бактерія часто є причиною внутрішньолікарняних спалахів, післяопераційних ускладнень унаслідок порушення правил стерилізації, зберігання і застосування судинних та сечових катетерів.
— Фахівці постійно наголошують на небезпеці невиправданого застосування антибіотиків. Але як усе відбувається на практиці? Якщо лікар уперше оглянув пацієнта із симптомами, наприклад, захворювання дихальних шляхів, і ще не знає: вірусна чи бактеріальна інфекція її спричинила, — на що він орієнтується, призначаючи ліки?
— Якщо симптоми вказують на вірусне захворювання, антибіотики недоречні. Одна з підстав, що свідчить про розвиток саме бактеріальної інфекції, — це зміна перебігу хвороби. Приміром, якщо після тимчасового покращення стану в хворого з ГРВІ знову стала підвищуватися температура, це може свідчити про приєднання бактеріальної інфекції. Отже, потрібні антибактеріальні препарати.
Але є правило: лікар, перш ніж призначати препарат, повинен насамперед з’ясувати, чи вживав хворий упродовж останніх трьох місяців антибіотики з приводу будь-якої хвороби і які саме. Якщо так, то в організмі можуть зберігатися у невеликій кількості бактерії, нечутливі до того класу антибактеріальних препаратів, що був використаний. Приблизно через три місяці ці збудники зникають. Якщо ж протягом трьох місяців призначити хворому той самий препарат чи препарат того самого класу, то вони можуть виявитися неефективними.
Звісно, лікареві важливо знати, який саме збудник спровоковував хворобу. У цьому допомагає мікробіологічне дослідження. Але матеріал для його проведення потрібно взяти ще до введення першої дози антибіотика. На практиці це проблематично. Зазвичай такі аналізи роблять хворим у важкому стані. Пацієнтам з нетяжкими інфекціями той чи той препарат здебільшого призначають емпіричним (заснованим на досвіді, спостереженні) шляхом.
Також зауважу, що ефект від антибіотиків не буває моментальним. Наприклад, при пневмонії ефективність препарату можна оцінити у середньому на другу-третю добу. Якщо ефекту немає чи стан хворого погіршується, потрібно змінити терапію.
— Одне з європейських популярних видань недавно опублікувало матеріал із гучним заголовком “Війна в Україні виявила супербактерії, що мутували й здатні протистояти антибіотикам”. Чи справді існують специфічні українські штами бактерій?
— На етапах евакуації поранених військових чи цивільних будь-яке зволікання чи неадекватне лікування може сприяти тому, що з’являться антибіотикорезистентні штами. Скупченість постраждалих, неможливість їх обігріти як слід сприятимуть тому, що поширення стійких бактерій збільшиться. Але те, що існують якісь українські штами, — це перебільшення. На планеті, повірте, є країни й регіони, де умови для виникнення резистентних до антибіотиків штамів не менш сприятливі. І це відбувається не лише в місцях, де соціально-економічні, санітарні умови погані. Йдеться про глобальну проблему, яку потрібно вирішувати спільно вченим усього світу.
