У Верховній Раді зареєстрували законопроект, що передбачає адміністративну відповідальність за мобінг — психологічне, фізичне чи економічне насильство щодо працівника з боку керівництва або колег. Чому люди вдаються до такого цькування і як йому протидіяти?
Із мобінгом, зокрема, стикнувся студент із Черкас Артем. Він розповідає, що влаштувався працювати в ресторан офіціантом і під час проходження випробувального терміна відчув неприязне ставлення до себе колег і керівництва.
“Мені часто дорікали через якісь дрібниці, на які не звертали уваги іншим працівникам, — розповідає хлопець. — Колеги дозволяли собі грубі жарти, розуміючи, що вони ображають мене. Це створювало таке напруження, що я пішов звідти”.
Киянка Олена, яка працює піарницею, розповідає, що керівник постійно звинувачує її у непрофесійності. “Каже, що я ніхто, нічого не вмію, і він єдиний, хто погодився взяти на роботу таку нездару”, — розповідає жінка. Вона додає, що думає звільнитися, — наразі, поки шукає нову роботу, працює, аби не залишитися без грошей.
То як діяти працівникам, які потерпають через негативне ставлення керівництва чи колег? Про це говоримо з Володимиром Миколенком, сімейним психологом, головою філії Української спілки психотерапевтів, та Уляною Ходорівською, кар’єрною консультанткою.
— Чому у колективах виникає мобінг?
В. Миколенко:
— Інколи так чинять, щоб змусити особу звільнитися, інколи просто, щоб самостверджуватися. Найчастіше цькування трапляється там, де велика плинність кадрів. Особливо на підприємствах, які беруть людей на роботу на випробувальний термін, а після його закінчення звільняють і проводять новий набір. Компаніям вигідні такі працівники, адже часто вони отримують у півтора чи два рази меншу платню.
— Як реагувати на мобінг?
— Якщо працівник готовий втратити робоче місце, варто одразу звільнитися. Залишаючись, слід розібратися в ситуації і зрозуміти, що відбувається. Можливо, цькування — це таке своєрідне “посвячення у професію”, і коли людина його витримує, то до неї змінюється ставлення. Але загалом працівникові потрібно виставити чіткі кордони: як можна з ним поводитися, а як — категорично ні.
У. Ходорівська:
— Колезі, що вдається до мобінгу, треба вказувати на неприйнятність такої поведінки. Щоразу, коли цькування повторюватиметься, казати: “Я буду говорити з тобою лише тоді, коли ти почнеш зі мною спілкуватися коректно”. Потрібно відстоювати свої кордони, але робити це максимально спокійно і стримано.
Можна поскаржитися керівництву. У міжнародних компаніях це — звична практика. Там таке звернення може призвести навіть до звільнення тих, хто вдається до цькування.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також текст про шахрайство на ринку найманого житла
