Згідно з даними Євростату, на кінець лютого цього року статус тимчасового захисту в країнах ЄС мали понад 4,3 мільйона осіб, які залишили Україну внаслідок повномасштабного вторгнення. Порівняно з січнем їхня кількість зросла на понад 21 тисячу осіб.
— Статус тимчасового прихистку надає доступ до ринку праці, виплат з безробіття, допомоги на дітей, соціального житла, — каже Василь Воскобойник, президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування. — Тобто дозволяє українцям вижити за кордоном. Ще рік тому понад п’ять мільйонів наших громадян мали статус тимчасового захисту в країнах ЄС. Тепер їх значно менше. Це свідчить про те, що українці, які опинилися за кордоном, намагаються щось змінити в житті. Наприклад, Польща, Чехія пропонує особам, які мають тимчасовий захист, отримати посвідку на постійне перебування у країні. А це вже можливість легально перебувати в країні до трьох років. Тоді як статус тимчасового захисту діятиме наразі до березня 2026 року.
Найбільше українців — отримувачів такого статусу зафіксовано в Німеччині (1,177 мільйона осіб), Польщі (994 тисячі) та Чехії (397 тисяч). Зазначу, що чимало наших громадян прагнули виїхати до Німеччини ще до повномасштабного вторгнення. А Польща ще з 2004 року запустила проєкт зі спрощеного працевлаштування українців.
— Деякі країни скорочують чи взагалі скасовують надання допомоги українцям. Чи може це вплинути на їх бажання повернутися додому?
— Ті українці, діти яких пішли за кордоном до дитсадків, шкіл, вишів, які знайшли в країнах перебування роботу чи започаткували свій бізнес, залишаться там. А от соціальні утриманці, що живуть за рахунок соцдопомоги, після її скасування будуть змушені або шукати роботу, або повертатися в Україну.
Думаю, що 70% українців, які перебувають за кордоном, навряд чи повернуться додому. Особливо ті, хто виїхав з територій, де були воєнні дії, хто втратив власне житло або взагалі його не мав, мешкав в орендованих квартирах. Передусім через вищі зарплати в країнах перебування. На сьогодні мінімальна зарплата в Україні — вісім тисяч гривень, тоді як у Польщі — 48 тисяч гривень (в еквіваленті), а в Німеччині — перевищила 100 тисяч. Також нині, приміром, у Києві середня вартість оренди однокімнатної квартири становить приблизно 80% середньої заробітної плати. Тоді як у тій же Німеччині — лише 45% зарплати.
Матиме значення й фактор безпеки. Якщо в Україні буде загроза для життя, тобто й надалі триватиме війна, то люди не повертатимуться.
