Загалом суди розглянули лише 30% справ за статтями “державна зрада” та “колабораційна діяльність”. Це на 7% менше, ніж у 2022 році, свідчить аналіз руху “Чесно”.
— Торік на розгляді судів перебувала 1921 справа за статтею “державна зрада” та 2724 справи — за “колабораційну діяльність”. Це майже вдвічі більше, ніж попереднього року, — розповідає Юлія Олещенко, аналітикиня руху ЧЕСНО. — Водночас у 2023-му Феміда розглянула лише 30% справ за цими статтями, що на 7% менше, ніж у 2022 році.
— Чому так мало?
— Це можна пояснити тим, що таких справ стало вдвічі більше. Відповідно судам потрібно більше часу, щоб їх розглянути. Серед інших причин те, що колаборантам вдалося втекти на тимчасово окуповані території. Це гальмує процес розгляду справ, хоча вони можуть слухатися й без присутності в суді обвинуваченого.
— А як часто обвинувачені визнають свою вину?
— Минулоріч свою винуватість у держзраді визнали лише фігуранти 19 справ з 1921, які перебували на розгляді, тобто 1% обвинувачених. Винуватість у колабораційній діяльності визнали підозрювані у 117 справах (4%). Коли особа визнає вину, то отримує менший термін ув’язнення. Загалом у 2023-му було розглянуто 481 провадження за державну зраду та 905 — за колабораційну діяльність, а засуджено 326 та 793 особи відповідно. Ще сім справ за держзраду і 11 за колабораціонізм повернуті прокуратурі, а закрито — 25 і 9 справ відповідно.
Те, що було засуджено менше осіб за державну зраду, можна пояснити складністю цих справ, для них потрібна більша доказова база. Також досудове розслідування триваліше. До речі, за статтею “державна зрада” торік не було жодного виправдального вироку суду, а за “колабораційну діяльність” таких судових рішень було два.
Зауважу, що протягом 2018 — 2021 років із 243 розглянутих справ лише у 10 провадженнях підозрюваними визнано винуватість у державній зраді (4%). 60% розглянутих справ протягом цих років були закриті.
— На який термін зазвичай засуджують обвинувачених у державній зраді?
— Кожен випадок індивідуальний. Якщо мова йде про осіб, котрі займали певні посади, то їм присуджують максимальне покарання — 15 років позбавлення волі.
