Йдучи вулицею до Центру психологічної допомоги, бачу декілька обгорілих будинків. Тут досі не прибрали новорічних гірлянд. Час у цьому місці ніби зупинився…
Заходжу у просторе приміщення центру. На вході мене зустрічає його координаторка і за сумісництвом військова психологиня Наталія Зарецька. Вона наприкінці квітня приїхала до Бучі, аби допомагати місцевим. Її спеціалізація — психологія ворожого середовища: робота з людьми, які пережили полон, окупація, перебування під завалами.
“Приїхала сюди, бо розуміла, що можу тут бути корисною”, — каже жінка.
В її команді працює ще чотири психологині, які прибули сюди з Донбасу: Гірського, Золотого, Щастя і Сіверськодонецька.
Пані Наталія знайомить мене з двома колегами — 46-річною Наталією Опришко й 49-річною Іриною Жадік. Жінки ще з 2014 року допомагають постраждалим від війни.
“Тоді ми все робили навпомацки, інтуїтивно, адже практики роботи з такими випадками не мали, — зазначає Наталія Опришко. — Сьогодні ж уже добре знаємо “симптоми” людей, які пережили подібне: у дітей спостерігається зміна поведінки і погіршення сну, а дорослі можуть відчувати погіршення психологічного стану, у них з’являються страхи, тривога, нав’язливі спогади пережитого”.
Добре знаємо “симптоми” людей, які пережили подібне: у дітей спостерігається зміна поведінки і погіршення сну, а дорослі можуть відчувати погіршення психологічного стану, у них з’являються страхи, тривога, нав’язливі спогади пережитого.
Центр — це велика зала з кріслами, диванами і м’якими пуфами, а також маленька кімната, де є стіл із допоміжними матеріалами для психолога. “Сьогодні у нас тут була дитяча терапія, — показує пані Наталія на дошку із піском, яка стоїть на маленькому столі. — Дитина зробила купки, поставила туди фігурки військової техніки, росіян — і всіх їх закопала”.
Заняття у Центрі відбуваються щодня за попередньо узгодженим зі спеціалістом графіком. Є як індивідуальні консультації, так і групові. Усе — безплатно.
“Кожного тижня маємо 10 — 12 звернень, — зазначає пані Наталія. — Кількість сесій встановлюємо індивідуально. Є люди, чиї проблеми можна розв’язати за один візит, а є й такі, яким потрібно з десяток консультацій”.
До центру приходять переважно мешканці Бучі та Ірпеня, але тут допомагають усім, хто звертається. Психологині наголошують: працювати з ментальними проблемами критично важливо. І закликають тих, хто самотужки не може впоратися з пережитим, звертатися по допомогу до спеціалістів.
До слова, Центр психологічної допомоги працює за підтримки донорів і Бучанської міської ради, яка виділила приміщення для ініціативи і планує оформити проект як комунальне підприємство.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, як дружина водія маршрутки 5 місяців шукає коханого
