Нещодавно в Авдіївці, що в зоні проведення ООС, автомобіль нацгвардії “Спартан” підірвався на вибуховому пристрої. Ймовірно, шлях замінували російські диверсанти. Фото понівеченого “Спартана” з відірваними колесами облетіли мережу. Десять бійців, які в ньому їхали, отримали поранення. Але обійшлося без “двохсотих”. Усе завдяки протимінному захисту бронетехніки.
— Призначення такого захисту — стримувати вибух під днищем, колесом чи гусеницею під час наїзду або під час іншого спрацювання вибухового пристрою, — пояснює Тарас Чмут, голова правління “Українського мілітарного центру”. — Усього за натівськими стандартами є шість рівнів захисту. Перший передбачає мінімальний протикульовий захист, витримування уламків та вибухів ручних гранат і протипіхотних мін під днищем. Максимальний — що броньована машина витримає підрив уламково-фугасного артилерійського снаряду калібром 152 — 155 міліметрів на відстані 10 метрів від машини. І уламки броню не проб’ють.
Протимінний захист застосовується у нижній частині бронетехніки для того, аби екіпаж і десант вижили під час підриву. Тут відіграє роль не тільки товщина броні, але й кут її розташування. Приміром, нині популярним є так зване V-подібне днище. Така форма найкраще забезпечує розсіювання ударної хвилі.
— Що ще допомагає вберегти людські життя?
— Сучасні протипідривні крісла. Вони кріпляться не до днища машини, а до стелі, щоби під час вибуху виступати стримуючим демпфером (зменшувати амплітуду коливань. — Ред.). Та й ергономіка крісел така, щоби максимально локалізувати можливі наслідки підриву. Окрім того, бійці в кріслах пристебнуті.
Хоча, звісно, навіть такий захист від усіх травм не вбереже. Екіпаж усередині бронетехніки під час підриву, навіть якщо броня не пробита, може отримати акубаротравму (пошкодження внутрішнього вуха, що спричиняє порушення слуху. — Ред.), контузію тощо.
Ергономіка крісел така, щоби максимально локалізувати можливі наслідки підриву. Окрім того, бійці в кріслах пристебнуті.
— Серед бійців побутує думка, що на випадок підриву краще бути “на броні”, а не всередині. Чи вона виправдана?
— Це переконання виникло в радянські часи. Радянська бронетехніка погано броньована, тож у випадку потрапляння у засідку шанси вижити, перебуваючи всередині, досить низькі — адже довго вибиратися з машини. Також така бронетехніка мала мінімальний протимінний захист, тому що була розрахована на війну іншого формату, яка не передбачала такої мінної загрози, як тепер.
— Які вибухові пристрої використовує ворог проти нашої бронетехніки?
— Їх безліч. Одні можуть спрацьовувати під днищем, коли авто проїжджає над пристроєм, під колесом під час наїзду, або влучати у борт за наявності датчика цілі. Датчики можуть бути натискні, магнітні, сейсмічні, інфрачервоні тощо. Також міна може бути приведена в дію радіокеровано. Зазвичай для посилення вибуху використовують декілька мін одночасно або закладають вибухівку звичайними артилерійськими снарядами чи мінометними мінами. Класична ситуація — два 152-міліметрові снаряди, зверху — протитанкова міна. Таким чином вибух посилюється у декілька разів.
— Наскільки техніка українських військовиків відповідає сучасним натівським вимогам?
— Більшість нашої техніки має перший рівень захисту. Другий-четвертий рівні — лише окремі зразки. БТР80 відповідає, скоріш за все, першому рівню. Українські БТР3, БТР4, залежно від версій цих машин, — це другий-третій рівні.
Вони повинні витримувати підрив на міні фугасної дії з масою заряду 6 — 8 кілограмів. Бронетранспортери та бронемашини, які використовують у нас, найвищого рівня захисту не мають.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, у якому разі депутата таки можуть покарати за неособисте голосування
