Сьомий рік поспіль у світовому рейтингу щастя з-поміж більш як 140 країн знову лідирує Фінляндія, за нею опинилися Данія, Ісландія, Швеція та Ізраїль. Україна ж за рік опустилась на 13 позицій — з 92-ї на 105-ту, опинившись між Камеруном і Намібією. На останньому місці — Афганістан. Такі результати звіту World Happiness Report, який опублікувала ООН. Здавалося б, у Північній Європі не найлагідніший клімат, доволі високі податки, які можуть сягати й 80%, а ще — дуже дороге життя. Чому ж люди там почуваються щасливішими і від чого взагалі залежить це відчуття?
— У науці немає чіткого визначення поняття “щастя”, кожна людина пояснює цей стан по-своєму. Тож йдеться про доволі суб’єктивну оцінку, — каже Вадим Васютинський, доктор психологічних наук, професор, головний науковий співробітник Інституту соціальної та політичної психології НАПН України. — Для порівняння: сьомий рік поспіль рейтинг щастя очолює Фінляндія, але при тім вона також входить до 20 країн із найвищим рівнем поширення суїцидів. Постає питання: чи можуть щасливі люди думати про самогубство?
— То як саме дослідники оцінюють рівень щастя у тій чи іншій країні?
— Науковці розробили шкалу з певними критеріями, кожен з яких — не про щастя (лише опосередковано стосується цього відчуття), але в сумі формується загальний індекс щастя. Йдеться, зокрема, про рівень матеріального забезпечення громадян, тому що добробут можна вважати певною запорукою щастя. Ще один критерій — тривалість здорового життя. Саме собою здоров’я не є ознакою щастя, а його запорукою, адже хворій людині не до радощів.
Серед інших важливих критеріїв — рівень корупції (у державах з високим її рівнем відчуття щастя нижче, хоч нерідко самі ж громадяни корупцію підтримують) і соціальна підтримка. Тож якщо людина певна, що в разі появи труднощів чи небезпек її підтримають, зокрема держава, це дає їй підстави почуватися щасливішою. Важливий у вимірюванні рейтингу щастя й показник щедрості, адже щедрі люди почуваються щасливішими, ніж скупі. При тім у кожній нації є щедрі й нещедрі люди, а співвідношення їх певною мірою залежить від культури й розвитку суспільства.
— Фінляндія вкотре очолила рейтинг щастя, а США вперше за багато років випали з першої двадцятки, опинившись на 23-й позиції. Про що це свідчить?
— Зауважу: верхні й нижні позиції рейтингу залишаються стабільними, це дуже показово. Фінляндія знову стала лідером, зокрема, через високе відчуття суспільної підтримки й свободу вибору, а ще — через низький рівень корупції.
Якщо країна опускається в рейтингу не на десятки, а на кілька позицій (як у випадку зі США чи Німеччиною), це не свідчить про істотні зміни, а може бути лише сигналом. І тут багато залежить від вибірки вікової категорії, адже часто люди старшого покоління погано реагують на зміни, воліючи жити у “старих”, звичних для них умовах. Тоді як це не завжди подобається молоді. У випадку зі США погіршення позиції сталось через значне падіння добробуту американців віком до 30 років.
Водночас у рейтингу щастя піднялися країни Балтії, які різко змінили свій спосіб життя після виходу із соцтабору й стали успішними. Найщасливішою там почувається саме молодь, тоді як частина старшого покоління ще тужить за минулим.
— Україна втратила 13 позицій у рейтингу найщасливіших країн. Це, мабуть, закономірно для країни, де точиться війна?
— Наша країна стабільно опиняється у другій половині рейтингу. За сучасних обставин це не дивно. Якщо об’єктивно, то ми не маємо підстав бути зараз щасливими, адже ворог руйнує наші міста й села, сотні тисяч українців загинули, мільйони стали біженцями. Водночас є нюанс.
У довоєнному 2021 році Україна займала 110 позицію у рейтингу, у 2022-му піднялась на 98 місце, а торік — на 92. Навесні 2022 року вітчизняні соціологи виявили найбільший сплеск загального піднесення серед населення, бо тоді ми зрозуміли, що можемо чинити опір ворогу. Отже, кожна перемога й успіх підвищують загальне відчуття ейфорії, що впливає на індекс щастя. Крім того, має значення сподівання від майбутнього — якщо очікування високі, легше бути щасливим. На сьогодні в нашому суспільстві переважає песимістичний настрій.
Результати цього дослідження дуже цінні, зокрема, для керівництва кожної держави. Бо рейтинг свідчить про ставлення громадян до ситуації у країні. І варто аналізувати, в яких сферах потрібні зміни і в якому напрямку рухатися.
