Коломиянин Артур Костюк здобув “золото” на чемпіонаті світу U17 з вільної боротьби у грецьких Афінах. У фінальному поєдинку 17-річний спортсмен упевнено переміг представника Ірану, а на шляху до вершини здолав борців з Туреччини та Росії.
“Батько привів Артура на тренування, коли йому було шість років. Мене вразила наполегливість і старанність хлопчика. Він завжди прагнув бути першим і не любив програвати. А ще — залишався у залі після кожного тренування, аби щось допрацювати й вдосконалити, — розповідає Ігор Василишин, наставник чемпіона, старший тренер відділення вільної боротьби комплексної дитячо-юнацької школи Коломиї. — Артур давно поставив собі за ціль стати чемпіоном Європи та світу й впевнено йшов до цієї мети. Навесні у Північній Македонії відбувся чемпіонат Європи зі спортивної боротьби серед кадетів, де він виступав у категорії до 80 кілограмів і здобув “золото”.
За словами співрозмовника, до чемпіонату світу його підопічний готувався шість разів на тиждень, окрім неділі. “Але у розпал тренувального процесу Артур отримав травму коліна. Довелось робити мініоперацію. Тож у якийсь момент були сумніви, чи зможе він поїхати в Афіни, — зауважує Ігор Василишин. — На щастя, стан спортсмена покращився і за два тижні до виїзду ми почали інтенсивно тренуватися. На чемпіонаті світу Артур потрапив у сітку, де були дуже сильні суперники. Попри це, в 1/8 фіналу він розгромно переміг борця з Туркменістану з рахунком 11:0, у чвертьфіналі — представника Туреччини (6:0). У півфіналі Артур здолав “нейтрального” росіянина (2:1), а у фіналі — іранця (3:1). До речі, в Ірані вільна боротьба є національним видом спорту. Найбільше Артур радів, що зумів перемогти представника країни-агресорки — росіянина. Тренер нашої школи Любомир Симак, який нині боронить Україну, з передової стежив за боями й неабияк гордився здобутками земляка”.
Наставник каже: ця перемога для Артура Костюка — ще одна сходинка до його великої мрії — участі в Олімпійських іграх — 2028. “Вірю, що йому все вдасться. Адже це дуже працелюбний спортсмен. Є велика заслуга і батьків, які мотивують сина та в усьому його підтримують”, — додає насамкінцеь Ігор Василишин.
