На процес навчання, каже міністр, вплинули два роки ковіду та повномасштабне вторгнення. Як наслідок, навантаження на дитину дуже високе: і психологічне, і розумове.
Головний освітянин не відкидає, що кількість предметів може бути зменшено. За його словами, така ініціатива допомогла б оптимізувати навчальні програми.
Чи справді варто переглянути кількість дисциплін? До дискусії на цю тему ми запросили Іванну Коберник, співзасновницю ГО “Смарт освіта”, Ірину Когут і Миколу Спиридонова, експертів з освітніх питань.
— Як ви вважаєте, чи є сенс у скороченні кількості предметів у школах?
● І. Когут:
— Так, ідея слушна. Це давно треба було зробити. У нас не дуже добре координуються навчальні програми з різних дисциплін, навіть споріднених. По-перше, є повторення, коли учні мають вивчати те саме з різних предметів. По-друге, буває, що схожі теми діти штудіюють у різних класах. По-третє, з кожного такого предмета є домашнє завдання...
● І. Коберник:
— Скорочення кількості предметів — давно назріла потреба. Дуже добре, що МОН тепер публічно це питання обговорює. Але тут не можна махнути мечем, питання потребує комплексного вирішення. Адже йдеться не тільки про механічне скорочення предметів, а й про інший розклад, а отже, інший режим роботи й оплати праці вчителів, інші програми, навчальні плани та підручники.
Головний аргумент за скорочення кількості предметів — виснаженість і перевантаженість дітей. Неможливо ефективно вчити більш як 6 — 8 предметів на тиждень. До того ж міжнародний досвід свідчить, що значно ефективніше матеріал засвоюється, якщо предмет викладають 3 — 5 разів на тиждень. А так звані одногодинні предмети (один урок на тиждень) не засвоюються взагалі. Виняток — коли йдеться про музику, мистецтво і т. ін.
— Як саме можуть оптимізувати кількість предметів у школах?
● І. Когут:
— Ніде нема такого дрібного поділу предметів, як у нас. Наприклад: рідна мова, рідна література плюс світова література. Або історія національна та історія світова. Такий набір предметів є наслідком переходу від радянської системи освіти, коли фактично треба було вчити колоніальну мову (російську) і національну. Те саме стосується літератури та історії — тоді була історія СРСР, а тепер діти вивчають історію України і світову.
Треба цю систему перекреслити й запровадити набір предметів, який би відповідав міжнародним практикам. Варто об’єднати мовну та літературну галузі, тобто українську мову, українську літературу та зарубіжну літературу, а також історію України та історію світу. Або ж об’єднати природничі науки.
Тут дуже важливо зауважити, що побоювання учителів, що учні гірше знатимуть матеріал в разі об’єднання предметів, не відповідає дійсності. Матеріал, передбачений держстандартами, реорганізують так, щоб уникнути дублювань та неузгодженостей.
Скажімо, нам нічого не заважає вивчати українських авторів, але в контексті світової літератури. Те саме стосується історії чи природничих наук, які між собою пов’язані. Зауважу, що навчальне навантаження на учнів (скільки годин вони навчаються на тиждень) залишиться таким самим.
● М. Спиридонов:
— Нині українські школярі мають у старших класах до 35 — 36 уроків на тиждень. Згідно з нормативами, має бути до 33, але ці вимоги не завжди виконують. Що стосується кількості предметів, то їх переважно 12 — 13.
Вважаю, що кількість дисциплін до 8 — 9 класів навряд чи варто скорочувати, бо дитина повинна мати широкий кругозір. Буває, що об’єднують історію України і світову, роблячи так званий інтегрований курс. Але я проти такого. Як на мене, історія України має бути одним з основних предметів із достатньою кількістю годин (як мінімум 3 — 4) на тиждень.
— А яка ситуація щодо кількості предметів у школах західних країн?
● І. Коберник:
— У Європі та США кількість предметів варіюється від 6 до 10 на тиждень, доволі рідко буває 12. Зокрема, у старшій школі — від 6 до 8 предметів на тиждень, з них щонайменше половина на вибір.
Наприклад, у США старша школа — чотирирічна (9 — 12 класи). За цей час діти мають прослухати певну кількість годин англійської мови, математики, природничих і суспільних наук, щоб отримати атестат про повну середню освіту. З цих предметів лише англійська мова є обов’язковою всі чотири роки і вивчається щодня (але це інтегрований курс з літературою). Інші предмети беруть щонайменше на один рік, проте їх викладають п’ять разів на тиждень. Це еквівалентно трьом рокам вивчення в українській школі, однак ефективність значно вища.
Кожен учень старшої школи у США зобов’язаний як мінімум рік вивчати історію країни і всесвітню історію. Обов’язковим предметом щонайменше протягом одного року також є правознавство та публічні виступи або дебати. Знаю дітей, які навчалися за культурним обміном протягом одного року в старшій школі у США. Вони визнають, що після одного року вивчення історії цієї країни, маючи уроки п’ять разів на тиждень, опанували цей предмет відчутно краще, ніж в українській школі розтягнутий з 5-го по 11 клас курс історії України.
