Трактор обладнано металодетекторами, які позначають місця з вибухонебезпечними знахідками на карті. Рух відбувається на автопілоті по раніше заданому маршруту.
“Під час війни виникла справжня біда для фермерів — сільськогосподарські поля просто всіяні вибухонебезпечними предметами”, — каже Юрій Бурєнніков, директор Центру міжнародних зв’язків і проектів Вінницького національного технічного університету.
“Ми думали, як розв’язати проблему, і в нас виникла ідея поєднати стандартну сільськогосподарську техніку і сучасні технології, — додає Віталій Шуберанський, засновник компанії. — Тож трактор на дистанційному керуванні став шукати міни та інші вибухонебезпечні предмети”.
Робота трактора-міношукача складається з кількох етапів. Спочатку за допомогою безпілотника розробники створюють ортофотоплан ділянки — знімок великого розширення, який дає можливість побудувати в цифровому вимірі фотокарту поля. Далі на ній розробляють маршрут сканування і позначають ділянки, де техніка не зможе пройти (велика вирва, дерево чи інший предмет). Після цього трактор на автопілоті виїжджає на сканування і виконує свій маршрут. Здобуті дані допомагають створити електронну карту з вибухонебезпечними предметами, яку згодом можуть використовувати підрозділи ДСНС.
Фото facebook.com/Shuberanskiy
“Наша розробка не проводить розмінування, вона лише вказує на карті розташування небезпечних об’єктів, — каже Віталій Шуберанський. — Виявивши такий, трактор автоматично зупиняється і чекає дальших вказівок оператора”.
Наразі Центр створив один зразок трактора-міношукача. Роботи над ним тривають від березня 2022 року. Тепер виробники перебувають на етапі тестування і польових досліджень. Крім того, створюють нові трактори, які будуть адаптовані для грунтів різного типу.
“Весною хочемо проводити тестування на фермерських полях. Спершу це буде Вінниччина, а далі допомагатимемо фермерам з Херсонщини, Полтавщини, Миколаївщини, Київщини та Чернігівщини”, — каже Юрій Бурєнніков.
Проект команді коштував 140 тисяч доларів. 90% витрат покрило вінницьке підприємство, спільно з яким університет розпочав роботу. Ще 10% — допомога меценатів.
“Наразі всі компоненти нашої техніки — іноземні (крім тракторів. — Авт.). У подальшому плануємо здешевлювати виробництво і використовувати запчастини, виготовлені в Україні”, — каже Віталій Шуберанський.
