Як зазначають ініціатори законопроекту, урізання доплат негативно впливає на бойовий дух армії та, як наслідок, на обороноздатність держави.
Нагадаємо, з березня 2022 року всі військовослужбовці в тилу отримували додаткову грошову винагороду у фіксованому розмірі 30 тисяч гривень. Але з лютого цього року Кабмін частково диференціював підхід до нарахування цієї доплати. Зокрема, прив’язав її до районів перебування військовослужбовців, складності й специфіки бойових чи спеціальних завдань, які вони виконують. І військові, які служать поза зоною бойових дій, втратили 30 тисяч гривень доплати. Водночас Кабмін підвищив грошове забезпечення (аналог заробітної плати) таким військовослужбовцям до 20,1 тисячі гривень, а рятувальникам і поліцейським — до 17 тисяч гривень.
Попри ухвалений парламентом законопроект, нема гарантій, що у підсумку військові отримуватимуть доплати. Влада каже: грошей на це у бюджеті немає. Що далі? Невже глухий кут? Ситуацію аналізуємо разом із членом комітету ВР з питань бюджету Олексієм Гончаренком, першим заступником голови комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Ярославом Железняком та економічним експертом Борисом Кушніруком.
— Які проблеми виникли з поверненням виплат?
О. Гончаренко: — Верховна Рада підтримала законопроект у цілому. Тепер його має підписати спікер. А далі — президент. Однак після ухвалення законопроекту один з народних депутатів вніс постанову про блокування законопроекту, оскільки рішення нібито ухвалене з порушенням вимог регламенту ВР. Поки цієї постанови не розглянуть у парламенті, спікер не має права підписувати законопроект.
— Влада стверджує, що грошей у бюджеті на доплати немає. Скільки коштів потрібно?
Я. Железняк: — За місяць держава витрачала на ці доплати приблизно 12,7 мільярда гривень. На рік треба 152,4 мільярда гривень. Законопроект також передбачає обмеження зарплат держслужбовцям та менеджменту до 10 мінімальних зарплат (до 67 тисяч гривень. — Авт.) і направлення зекономлених коштів на фінансування доплат військовим. Але це дуже незначна економія — 2,7 — 3 мільярди гривень на рік. Слід знайти ще понад 149 мільярдів гривень, або 98% потрібної суми.
— А хіба кошти на доплати не були передбачені у бюджеті-2023?
Б. Кушнірук: — Так, виплати скасували цього року. А закон про держбюджет ухвалювали торік. Тепер влада каже, що додатково потрібно сотні мільярдів гривень і що їх немає. Виникає логічне запитання: якщо гроші закладали, то де вони?! Чи ухвалили кошторис з абсолютно нереальними показниками?
— Чи реально знайти гроші на доплати?
Я. Железняк: — Сума доволі велика. Надрукувати приблизно 150 мільярдів не можна, бо це підірве довіру до нас західних донорів, розкрутить інфляцію. Треба або щось із бюджету зрізати (але таких сум немає), або шукати додаткові ресурси.
— Які це можуть бути ресурси?
Я. Железняк: — Митниця, наприклад, може дати додатково 120 мільярдів гривень на рік, якщо там навести лад. Виведення з тіні грального бізнесу, торгівлі пальним, спиртом, тютюном і зерном — приблизно 67,5 мільярда гривень. Але для цього потрібна політична воля та перезавантаження Бюро економічної безпеки й митниці, що навряд чи скоро відбудеться.
— Можливо, варто було б якось диференціювати ці доплати?
Б. Кушнірук: — Безперечно, уряд мав би зробити чіткішу градацію. Наприклад, військовим, які проводять розмінування на звільнених територіях, тим, хто служить на полігонах, варто повернути 30 тисяч гривень доплати.
Бо фактично всі військові формування у тилу — потенційні об’єкти нападу росіян. Згадайте, як ворог стріляв по навчально-тренувальних центрах у Чернігівській, Львівській та інших областях. Тобто військові, перебуваючи навіть за сотні кілометрів від зони бойових дій, ризикують. Не так, як ті, хто на передовій, але все ж ризикують (тим, хто на передовій, передбачено 100 тисяч доплати. — Авт.). Тому керуватися логікою “вони не воюють — ми їм не платимо” — неправильно.
