Ще торік уряд заборонив виїжджати на навчання чоловікам, які є студентами іноземних вишів. Обіцяв згодом вирішити це питання, та віз і досі там. Тому й ті, хто цьогоріч планував здобувати освіту за кордоном, втратили такий шанс.
З одного боку, нібито логічно, правила однакові для всіх. З другого — ні, бо ті, хто навчається за кордоном, з часом могли б повернутися додому і працювати на відбудову країни.
До слова, за даними Фонду “Демократичні ініціативи”, 74% громадян України згодні, що чоловікам віком від 16 до 25 років треба дозволити безперешкодно виїжджати за кордон на навчання під час війни.
“Уряд заблокував можливість виїзду студентам іноземних вишів через те, що нібито трапляється багато випадків підробки документів, — каже Максим Куждін із Кривого Рогу, який нині є студентом економіки у Чиказькому університеті та стажистом Центру економічної стратегії. — Як наслідок, тисячі українських хлопців, більшості з яких ще немає 25 років і які не підлягають мобілізації, не можуть здобути освіту в омріяних університетах.
Ті студенти, які на час повномасштабного вторгнення Росії вже перебували за кордоном, також опинилися перед непростим вибором: самостійно виживати у чужій країні і закінчити навчання чи повернутися додому і втратити шанс на отримання диплома. Я обрав перший варіант, бо в майбутньому хочу бути корисним своїй Батьківщині, надто у процесі післявоєнної відбудови”.
“А наша історія з навчанням за кордоном не така оптимістична, — розповідає Анна Кирій, мати студента Дениса. — Мій син у 2020-му ковідному році закінчив 11 клас. Склав три предмети ЗНО майже на 200 балів кожен. Мріє стати режисером, присвятити життя кіно, захоплюється історією. З хорошим портфоліо та низкою інших успіхів він отримав стипендію на навчання у британському університеті в Саутгемптоні і додатково вступив на бюджет історичного факультету Києво-Могилянської академії. У 2020 — 2021 ковідних роках навчався одразу у двох вишах.
Та після закінчення першого курсу Денис зрозумів, що два виші одночасно не потягне, і залишився на другий курс у британському університеті. У лютому 2022 року він перебував у Британії, навчався до літа, закінчив другий курс. Улітку приїхав додому на канікули.
Наступний курс розпочинається 26 вересня 2022 року, а 14 вересня держава ухвалює рішення, що більше студентів за кордон не випускають. І, цікава річ, водночас діє рішення, що студенти не підлягають мобілізації.
Британія запропонувала нам на той час безплатне навчання задля підтримки українського студента, але Денис так і не зміг виїхати туди”.
— Чи пробували ви достукатися до влади, щоб синові все-таки дали дозвіл на виїзд?
● А. Кирій:
— Так, звісно. Денис надсилав листи міністрові освіти, робив відеозвернення в інтернеті, виходив в ефіри телемарафону, гуртував спільноту студентів. Але народні обранці та уряд не спромоглися виробити хоч якесь рішення, аби дати можливість студентам завершити навчання за кордоном.
Коли я зверталася до нардепів з документами і запитанням, як вирішити цю ситуацію на законодавчому рівні, то знаєте, що найчастіше мені казали? “Навіщо повертався?” І коли я відповідала: “Бо Україна — його дім”, “Бо ми довіряли державі”, — на мене дивилися, як на, даруйте, лоха.
Якби рішення про заборону виїзду студентам було ухвалено влітку 2022-го, то такі, як Денис, могли б відновитися в університеті або вступити до іншого українського вишу. Але ні. Рішення ухвалили 14 вересня, коли ти вже не можеш нікуди вступити, і виїхати також не можеш. Коли куплено квитки й оплачено гуртожиток.
— На якій підставі нині заборонено виїзд за кордон студентам?
— Обмеження на виїзд за кордон поширюється на чоловіків у віці від 18 до 60 років і закріплене у постанові Кабміну “Про правила перетинання державного кордону”. Остаточно виїзд студентам був заборонений 14 вересня 2022 року, — пояснює юрист Владислав Юрчак. — До того на підставі розпорядження адміністрації Держприкордонслужби студенти за наявності пакета підтверджувальних документів мали право на перетин кордону.
Наразі пункт 2-6 Правил перетину не поширюється на студентів. Тому такі особи мають право на відстрочку від мобілізації, однак не мають права на перетин кордону. Та якщо абітурієнт, якому не виповнилося 18 років, вступив до іноземного ВНЗ, він може вільно перетнути кордон без потреби супроводу батьками.
Додам, що в Україні дозволено мобілізувати осіб з 27-річного віку. Законопроект №9281, який знижує відповідний вік до 25 років, ще з 5 червня 2023 року перебуває на підписі у президента України.
— Як вважаєте, чи виправдана заборона на виїзд студентам?
— Ми маємо з розумінням ставитися до таких рішень, — каже експерт з освітніх питань Андрій Черних. — Проблема в тому, що на підставі довідки про вступ до закордонного вишу з України може виїхати багато чоловіків призовного віку: і 25-річних, і 30-річних, і старших. Робити різницю, коли одні, наприклад, ті, яким 18 — 25, мають право вступати за межами України, а інші не мають, — несправедливо. Заборона має бути однакова для всіх.
Випускники українських шкіл можуть вступати до закордонних університетів. Хтось скаже, що багатьом на момент закінчення школи та вступу до вишу вже є 18. Так, але у такому разі можна виїхати за кордон раніше і звідти дистанційно закінчити українську школу. Тобто учень, якщо він дуже хоче навчатися за кордоном, може здійснити свою мрію про західну освіту.
● М. Куждін:
— Насправді це складне питання, яке потребує глибокого аналізу. З одного боку, безумовним пріоритетом для України нині є можливість оборонятися та наближати перемогу. З другого — вже тепер потрібно замислюватися над тим, що чекає країну після завершення війни.
Маємо розуміти, що процес повоєнного відновлення не може відбуватися без залучення фахових спеціалістів. Тому навіть під час війни важливо приділяти особливу увагу освіті. Вагомим чинником для виховання професіоналів може стати закордонна освіта, адже вона часто може бути якіснішою за вітчизняну. Проте наразі ця опція закрита фактично для всіх чоловіків, які перебувають в Україні.
На мою думку, варто шукати компроміс між забезпеченням мобілізаційних планів і плануванням майбутнього країни, адже цілковита заборона на виїзд — це просто небажання розв’язувати складну проблему.
— Наскільки важлива західна освіта українців для нашої держави?
● М. Куждін:
— Західна освіта може стати важливим фактором у повоєнному відновленні. Більшість розвинених держав, як-от Сполучені Штати, Великобританія та країни ЄС, виділяють сотні мільйонів доларів, аби оплатити закордонну освіту певній кількості громадян.
Україна, звісно ж, такого не може дозволити собі, проте є багато студентів, які освіту оплачують самостійно або отримують гранти. Тобто це, можна сказати, безплатні для держави інвестиції в майбутнє країни. Тут, звісно, важливо також вибудувати план повернення освічених молодих людей в Україну, який би заохотив молодих спеціалістів працювати саме на Батьківщині.
— Яка ймовірність того, що влада таки перегляне питання виїзду студентів?
● В. Юрчак:
— Наразі немає реальних перспектив надання дозволу студентам на виїзд. Причина — соціальна напруга через зловживання правом на освіту. Водночас у суспільстві ширяться думки, що навчання у вишах більше не буде підставою для відстрочки або що цю норму якось конкретизують, щоб уникнути зловживань. На рівні МОН нібито обговорюють різні концепції змін. Зокрема, визначення граничного віку 25 або 30 для вступу, доки особа не підлягатиме мобілізації. Або ж встановлення, що підстава діє лише у разі здобуття освіти вперше
Такі зміни мають бути ухвалені на законодавчому рівні, зокрема шляхом внесення змін до Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”. Однак на тепер жодних законопроектів відповідного змісту не зареєстровано.
● М. Куждін:
— На мою думку, компромісом міг би стати виняток із заборони на виїзд для чоловіків віком до 25 років, які все одно не підлягають мобілізації. Звісно ж, потрібна процедура, яка дозволить підтвердити справжність документів про вступ, аби уникати зловживань.
Загальна заборона на виїзд не розв’язує проблеми. Понад те, забирає у країни можливість у майбутньому розвивати свою економіку швидше завдяки освіченій робочій силі. Тому тут потрібно шукати продуманіші рішення.
● А. Кирій:
— Ми розуміємо, що ця війна надовго. І що воювати будуть всі: і студенти, і жінки — хоча відверто про це суспільству не кажуть. Але обурює те, що всі, хто хотів виїхати, виїхали тихенько, корупційним шляхом, або не поверталися. І тим, хто сидить на корупційних потоках держави, це, вочевидь, вигідно. На жаль, такі ситуації вчать людей ніколи не довіряти своїй державі. Бо вона тебе ошукає...
