Він матиме назву “Маршрут Трампа заради міжнародного миру та процвітання”.
Мова йде про територію між Азербайджаном та Нахічеванською автономією, вірменським регіоном Сюнік вздовж кордону Вірменії та Ірану. Довжина маршруту становить приблизно 32 кілометри. Досі Азербайджан вимагав створення транспортного коридору, непідконтрольного вірменській владі. Але така вимога була неприйнятна для Єревану. Компромісом стала ідея передати контроль за транзитом приватній американській компанії.
Ця угода викликала невдоволення у Росії та Ірані. Тегеран уже заявив, що не допустить створення біля свого кордону такого транспортного коридору. Чи означає ця угода втрату Росією впливу на Південному Кавказі?
— Лідери Азербайджану та Вірменії підписали декларацію про мир, яка кладе край домінуванню Росії у регіоні, — каже Ілія Куса, аналітик Українського інституту майбутнього, експерт з питань міжнародної політики та Близького Сходу. — Цей дипломатичний прорив дає можливість США зайти на Південний Кавказ.
— Це, безперечно, — епохальна подія, — вважає Сергій Данилов, заступник директора Центру близькосхідних досліджень. — Адже Кремль декларував, що мир між Вірменією та Азербайджаном має бути укладений за його участі й модерації. Ця ж декларація дає пас Дональду Трампу, який скористався моментом і надав майданчик для зустрічі лідерів у Білому домі. У середньо- та довгостроковій перспективі ця угода впливатиме на ситуацію на Південному Кавказі.
— На скільки для Росії болюча втрата контролю над регіоном?
● С. Данилов:
— Кремль не сприймає Грузію, Вірменію та Азербайджан як повноцінні суб’єкти міжнародного права. Південний Кавказ важливий для Росії як коридор для виходу на іранські порти в Індійському океані. Регіон швидко збільшує кількість перевалки вантажів з Китаю через Центральну Азію і порти Чорного моря в Європу. На сьогодні закладається основа для зменшення російського впливу в країнах Центральної Азії. Ці події позначаться і на Україні. Контроль над нами Москва, з огляду на втрату впливу на Південому Кавказі, намагатиметься максимально зберегти.
● І. Куса:
— Втрачати контроль над Південним Кавказом Росія почала ще в 2022 році, після повномасштабного вторгнення в Україну. Кремль вирішив концентруватися на так званій СВО на шкоду своїй позиції в інших регіонах. Тож почалася зміна балансу, зокрема на Південному Кавказі.
— Чи не намагатиметься РФ дестабілізувати ситуацію у регіоні?
● І. Куса:
— Наступного року у Вірменії пройдуть парламентські вибори. Путін, ймовірно, спробує реалізувати там “грузинський сценарій”. А саме — привести до влади в країні антизахідний уряд. Кремль також намагатиметься розхитати ситуацію у Вірменії навколо мирного договору, бо частина суспільства проти нього.
● С. Данилов:
— РФ має інструменти диверсійного типу для того, щоб спробувати покарати й Баку. На мою думку, російський удар по нафтобазі азербайджанської нафтової компанії SOCAR в Одеській області та по газокомпресорній станції, що транспортує азербайджанський газ в Україну, є саме такою терористичною відповіддю Кремля на події в регіоні. Москва також робитиме все можливе, щоб зірвати референдум у Вірменії щодо зміни Конституції, дестабілізувати ситуацію у країні, посіявши там хаос.
