Військові розповідають: натрапили на знахідку випадково. І не змогли залишити напризволяще.
“Мої побратими з батальйону “Свобода” шукали в Лисичанську тиловий пункт управління. І в розбитій будівлі натрапили на храм УГКЦ й ікони, які були сховані у підвалі, — розповідає військовослужбовець Сергій Демчишин. — Зовні це приміщення не було схоже на церкву — вочевидь, його переобладнали для богослужінь.
Образи, мабуть, не встигли вивезти. Тож ми вирішили їх врятувати. Спеціально поїхали туди ще раз і зібрали всі сакральні речі. Це 13 ікон, чотири вишиті ризи священників, рушники, дві хоругви та молитвослов. Забирати їх довелося під обстрілами... Проте ми не могли допустити, щоб рашисти, які б’ють по школах, лікарнях і навіть по своїх церквах Московського патріархату, поглумилися з наших святинь”.
Згодом військові з’ясували: цю церкву в 2015 році заснував священник Іван Гуня, який служить капеланом на Сході. Він попросив передати усе на зберігання в Тернопільсько-Зборівську єпархію. До того часу, коли закінчиться війна.
“Ці ікони напрочуд гарні, вишиті у давній техніці гобелену, дуже гармонійно дібрано кольори, — додає Сергій Демчишин. — Ми знайшли їх за декілька днів до того, як довелося покинути Сєвєродонецьк. З оточення батальйон виходив під обстрілами, але втрати — мінімальні. Ті духовні речі були нашим оберегом”.
Отець Андрій Говера, якому передали знахідку з Луганщини, зазначає: дуже важливо, що сакральні речі вдалося врятувати.
“Ми їх збережемо і віддамо у Лисичанськ, коли місто буде звільнено від окупантів і храм відновлять, — каже отець. — Величезна вдячність військовим, які врятували святині”.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також економічний прогноз для України та світу
