Родичі російських в’язнів повідомили про систематичні побиття своїх родичів, щоб змусити засуджених підписувати контракти з Міноборони для подальшого відправлення на війну в Україну. Про це пише "Сибір.Реалії" з посиланням на близьких родичів зеків.
Кількість ув’язнених скоротилася майже вдвічі
За інформацією джерел, масові випадки насильства зафіксовані в колоніях щонайменше трьох регіонів — у Поволжі, Центральній Росії та Сибіру. З осені 2024 року, стверджують співрозмовники видання, виправні установи у цих регіонах різко спорожніли – чисельність ув'язнених скоротилася майже вдвічі. Етапи в колонії стали прибувати набагато рідше і в меншому складі: підозрюваних та обвинувачених почали вербувати ще в СІЗО та одразу відправляти на фронт.
Мати засудженого з колонії Кемеровської області розповіла, що її син, який відбував покарання за статтею 105 КК РФ (вбивство) понад п'ять років, протягом трьох років відмовлявся підписувати контракт. Навесні 2025 року його все ж таки змусили погодитися — за словами жінки, через насильство та погрози. При цьому в СІЗО чоловік співпрацював з адміністрацією та виконував функції так званого “пресувальника” — ув'язненого, який бере участь у тортурах інших за вказівкою співробітників. Співрозмовниця видання підкреслює, що син не був “пересічним зеком”, йому залишалося менше двох років до звільнення, і раніше він принципово відмовлявся йти на війну. Проте і його “зламали”, скаржиться вона.
У колоніях, як стверджують інші родичі, встановився режим постійного придушення. Наприклад, у Приволзькому федеральному окрузі побиття стали регулярними та буквально обов'язковими. Адміністрація масово вилучає телефони, посилює контроль та тиск. Один із засуджених у розмові зі своєю знайомою відзначив високий рівень страху та доносів один на одного серед зеків. "Помри ти сьогодні, а я завтра", - навела вона його слова.
Жінка на ім'я Світлана, чий знайомий відбуває термін у колонії загального режиму у Приволжі, розповіла, що умови різко погіршилися з осені 2024 року. У колонії раніше панував відносний комфорт: телефони мали кожен другий, працювати було необов'язково. Навіть іноземці не залучалися до праці — нібито через відсутність дозволів. Однак потім усе змінилося: ув'язнених почали примушувати до робіт на промислових об'єктах, зокрема до пошиття військової форми. Контрактів при цьому ще ніхто особливо не підписував.
Пізніше, за словами Світлани, до колонії зайшли близько ста співробітників ОМОНу та розпочали масове побиття ув'язнених. Декого, як стверджується, били до переломів і відвозили на фронт прямо з місця події. Інших – “вивозили до Москви”, погрожуючи розправою. Контракти, за її словами, багато хто підписував під загрозою життю. Світлана наголошує, що якщо навіть у “м'якій” колонії відбувалося подібне, то в режимних установах ситуація, ймовірно, ще жорсткіша.
Російські силовики б'ють в’язнів і змушують підписувати контракти на війну
Аналогічну картину описали родичі ув'язненого з колонії загального режиму Тульської області. За їхніми словами, одного ранку до закладу прибули співробітники ФСВП, ОМОН, ФСБ і навіть представники УФСВП із сусіднього регіону — всього близько ста осіб. Вони били ув'язнених та відвезли 15 «неросійських» засуджених, погрожуючи звинуваченнями в екстремізмі. Решту продовжували бити в індивідуальному порядку, змушуючи підписати контракт.
За словами одного із співрозмовників видання, із приблизно 80 осіб у загоні, де сидить його родич, залишилося близько десяти. Нових ув'язнених з літа 2024 року практично не привозять — у етапах лише по 2–3 особи, більшість “пресують” ще на стадії перебування у СІЗО, розповів чоловік.
Підписуйтесь на сторінку "Експресу" у Facebook
