З 1 серпня 2023 року ФОПи та юридичні особи повинні будуть платити єдиний податок у розмірі 5% доходу замість 2%.
Такий крок, за словами влади, дозволить цьогоріч збільшити надходження до державного та місцевих бюджетів щонайменше на 10 мільярдів гривень. Але що важливіше в час війни — щоби держава підтримувала бізнес чи щоби бізнес підтримував державу, сплачуючи вищі податки?
Ситуацію аналізуємо разом з кандидатом економічних наук Олександром Хмелевським та виконавчим директором Центру соціально-економічних досліджень “Case Україна” Дмитром Боярчуком.
— Які пільги мали досі підприємці й чому керівництво держави саме тепер їх скасувало?
● О. Хмелевський:
— На початку повномасштабної агресії РФ Верховна Рада ухвалила зміни до Податкового кодексу, якими запровадила пільгове оподаткування. Зокрема, було встановлено податок у розмірі 2% з обороту для підприємств із доходами до 10 мільярдів гривень на рік. Тобто під пільгове оподаткування потрапляли не лише ФОПи, а й великі підприємства. Водночас такі підприємства звільнялися від сплати ПДВ.
Податкові пільги дозволили бізнесу пережити шок початку війни та пристосуватися до нових умов. Проте через них держбюджет недоотримав чималих коштів. І саме це підштовхнуло владу до повернення довоєнних податків. З іншого боку, на скасуванні податкових пільг наполягав МВФ. Ця умова була додана до меморандуму, і Україна зобов’язалася її виконати.
Зауважу, що, крім скасування 2% єдиного податку та повернення до попередньої системи оподаткування, закон передбачає відновлення позапланових перевірок та штрафних санкцій за порушення податкового законодавства. З 1 жовтня всі підприємці, які здійснюють готівкові розрахунки, мають використовувати касові апарати. За роботу без касового апарата доведеться сплачувати штрафи.
● Д. Боярчук:
— За даними парламентського комітету з питань фінансів, перехід на ставку 2% дозволив не лише малому, а й великому бізнесу уникати сплати інших податків, як-от податку на прибуток (18%) і ПДВ (20%). Як наслідок, бюджет, за різними оцінками, втратив від 7 до 10 мільярдів гривень. Як на мене, повернення до довоєнних податків — логічний крок.
— Чи дасть собі раду бізнес в умовах, коли доведеться платити вищі податки?
● Д. Боярчук:
— Насправді у країнах, де триває війна, ніхто податків не знижує, бо ведення війни вимагає грошей. Понад те, у Міжнародному валютному фонді вважають, що повернення до податків довоєнного рівня має бодай частково зменшити дефіцит українського бюджету та поліпшити можливості держави фінансувати Збройні сили. Так, західні партнери допомагають — половину нашого бюджету наповнюють платники інших держав. Але Україна не має права витрачати гроші донорів на військові потреби.
● О. Хмелевський:
— У 2022 році податкові пільги запроваджували на весь період дії воєнного стану. Війна триває, а податкові пільги скасовують. Така політика як мінімум непослідовна та підриває довіру підприємців до влади.
Дефіцит бюджету настільки великий (за 6 місяців цього року він сягнув 478 мільярдів гривень), що ці додаткові надходження мало чим допоможуть. Натомість підприємці втратять чималі кошти. Крім того, їх чекають перевірки та штрафи податкової. А в умовах війни доволі важко вести облік належним чином та зберігати всю потрібну документацію. Великих збитків малому бізнесу завдасть і запровадження касових апаратів. Притім не варто очікувати, що надходження до бюджету від цього заходу істотно зростуть. Отже, умови ведення бізнесу загалом погіршаться, і це позначиться на процесі відновлення економіки України. Влада мала б дотримуватись пільгового режиму оподаткування до закінчення дії воєнного стану, коли підприємці могли б знову працювати в нормальних умовах.
— Чи погоджуєтеся з тим, що влада поспішила зі скасуванням пільгового оподаткування?
● Д. Боярчук:
— Сподіваюся, що бізнес уже оговтався від шоку війни, адаптувався, навчився працювати у складних умовах і зможе платити податки повністю. Тому значних проблем я тут не бачу.
Інше питання — адміністрування податків. Важливо, щоб не було втручання у діяльність підприємств. Бо, на жаль, можливо таке, що одні сплачують податки сповна, а інші, умовно кажучи, мають особливе сприяння. Для прикладу, пан Гетманцев (голова комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики. — Авт.) каже: “Якщо у вас проблеми, то звертайтеся до мене”. Чому підприємці мають звертатися до когось, якщо виникають проблеми? Є закон і його треба дотримуватися.
