За словами прем’єр-міністерки Юлії Свириденко, з 24 липня податкова й митниця обмежать перевірки для підприємств із низьким ризиком. “Виняток — високоризикові галузі, як-от обіг підакцизних товарів, де необхідний контроль”, — зазначила посадовиця. За її словами, основна мета мораторію — стимулювання економічного зростання, захист прав підприємців і створення сприятливого бізнес-клімату в умовах воєнного стану. Але експерти доволі скептичні щодо таких нововведень. І ось чому.
— В Україні відбулося перезавантаження влади й потрібно дати позитивний меседж для суспільства, — каже Iван Ус, кандидат економічних наук, головний консультант Центру зовнішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень. — Власне таким меседжем є ідея про запровадження мораторію. Юлія Свириденко хоче показати, що вона лібералка й буде менше перевірок для бізнесу.
— У першій половині цього року податкова та митна служби здійснювали масові перевірки бізнесу, донараховували податки та призначали штрафи, що викликало негативну реакцію підприємців, — зауважує Олександр Хмелевський, кандидат економічних наук. — Але, на мою думку, всі ці рішення про мораторій мають суто декларативний характер і спрямовані винятково на підвищення популярності нового уряду й влади загалом.
— Звідки такий песимізм?
● О. Хмелевський:
— Конкретні рішення щодо перевірок мають бути ухвалені Кабміном, але це станеться не раніше, аніж через місяць. Так, у своєму телеграм-каналі Юлія Свириденко написала, що уряд затвердив план реалізації рішень РНБО. Зокрема, планується заборонити всі непланові перевірки без чітких підстав для податкової, для митниці та правоохоронців. Проте це не розповсюджуватиметься на високоризиковані галузі, зокрема на виробництво та реалізацію підакцизних товарів. Але це лише допис, а не постанова Кабміну. Тож не відомо, що буде по факту. З одного боку, влада декларує дерегуляцію, а з іншого — підвищує податки та посилює контроль за їх сплатою. Річ у тому, що дефіцит держбюджету на цей рік запланований на рівні 19,4%. Тому уряд намагатиметься скоротити дефіцит скарбниці на 2026 рік. Принаймні цього дуже наполегливо вимагають іноземні кредитори. Хоч це важко буде зробити, якщо комплексно не змінити підхід щодо системи державних фінансів. Що маю на увазі... Приміром, частину бюджетних витрат міг би напряму фінансувати Нацбанк. Так роблять центробанки США та інших країн. А ось НБУ, тим паче під час війни, цього робити чомусь не хоче.
До речі, 24 лютого 2022 року був запроваджений мораторій на будь-які перевірки бізнесу на час воєнного стану. На початку березня парламент навіть ухвалив відповідний законопроєкт. Але вже в травні він прийняв інший документ, який дозволяв камеральні, фактичні та документальні позапланові перевірки. А в грудні 2022-го уряд схвалив постанову про дозвіл на позапланові перевірки. Як бачимо, такі мораторії діють недовго й постійно обмежуються владою. Не винятком, мабуть, буде і нинішній.
