Щоб отримати грошову компенсацію на ремонт чи відбудову пошкодженого внаслідок обстрілів житла, помешкання має бути зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Інакше на державну компенсацію годі сподіватися. Пояснюємо — чому.
— До 2013 року діяв Реєстр прав власності на нерухоме майно (нині він — архівна складова частина Державного реєстру речових прав на нерухоме майно), відомості у який вносили працівники Бюро технічної інвентаризації (БТІ), — розповідає Микола Семеряк, юрист з питань нерухомості. — А з 2013 року, якщо нерухоме майно купували чи відчужували, то відомості про нього реєстратори чи нотаріуси вже вносили у Держреєстр речових прав.
— Та часто буває так, що власник нерухомого майна за ці 11 років не вчиняв жодних правочинів щодо нерухомості, — зауважує Антон Стасік, адвокат. — Тож відомості до реєстру не вносились. А правовстановлювальні документи, які підтверджують право власності на нерухомість, наявні у власника лише в паперовій формі. Потрібно, щоб була реєстрація й електронна.
— Чому?
— Доволі часто саме в селах люди живуть у будинках, не приймаючи їх у спадщину, не оформляючи на них право власності. А це треба робити обов’язково, щоб згодом уникнути конфліктів та спорів щодо нерухомого майна.
Внесення даних у цей реєстр захищає права власника, убезпечує від можливих шахрайських дій з боку третіх осіб. А ще дозволяє швидко перевірити право власника на укладення договорів купівлі-продажу майна, дарування тощо.
Важливого значення набуває така реєстрація у контексті війни. Запис про право власності у Держреєстрі речових прав на нерухоме майно — необхідна умова при поданні заяви на отримання компенсації за пошкоджене або знищене майно. Іноді власники нерухомості навіть не знають, чи внесені дані про їхнє майно до Держреєстру. Коли з’ясовується, що ні, тоді намагаються виправити ситуацію. А зрештою може бути так, що власникові треба правовстановлювальні документи відновлювати, бо все в помешканні знищене. Тоді людина може залишитися і без майна, і без компенсації.
● М. Семеряк:
— У випадку, коли йдеться про житло на окупованій території чи у прифронтових зонах, важко буде внести відомості про нього до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Адже потрібна довідка з БТІ. Якщо ж людина, до прикладу, купувала ще в 90-х роках нерухомість, то тоді ще не було жодних реєстрів. Усі документи видавалися лише у паперовій формі. Втративши такі документи, нелегко буде отримати їх дублікат.
— Як саме вносяться відомості про нерухоме майно до реєстру? I скільки це коштує?
● А. Стасік:
— Передбачено декілька способів внесення інформації про власника до Державного реєстру прав на нерухоме майно. Зокрема, через портал “Дія”, у ЦНАПі чи нотаріуса. Аби внести відомості онлайн, потрібно створити електронний підпис (КЕП). Далі, за допомогою цього підпису, слід зареєструватися або авторизуватися у кабінеті в diia.gov.ua і заповнити онлайн-форму для отримання послуги (у меню послуг слід обрати “Державна реєстрація прав на нерухоме майно”). Завантажуються також у форматі PDF або JPEG документи, які підтверджують право власності на нерухоме майно (договір купівлі-продажу, договір міни, свідоцтво про право на спадщину, судові рішення, технічний паспорт тощо). Сформовану заяву необхідно підписати електронним підписом (КЕП) і відправити для опрацювання. Загалом опрацювання відбувається впродовж 30 робочих днів.
Якщо власник вирішив вносити відомості про нерухоме майно до Держреєстру, звернувшись до реєстратора в ЦНАПі або до нотаріуса, то має підготувати паспорт, номер платника податків (ідентифікаційний), правовстановлювальні документи на нерухоме майно або їхні копії. Реєстратор/нотаріус готує запит до Бюро технічної інвентаризації для уточнення інформації щодо права власності. Проте цей запит у БТІ несе сам власник нерухомого майна. У Бюро видають паперову довідку щодо реєстрації права власності. Ця послуга платна й коштує 242,26 гривні. З цією довідкою і пакетом перелічених вище документів потрібно знову звернутися до реєстратора чи нотаріуса.
Якщо право власності свого часу було зареєстроване в БТІ, то в ЦНАПі послугу з внесення відомостей до Держреєстру речових прав про нерухоме майно нададуть безплатно. А якщо це перша реєстрація, то потрібно сплатити держмито (приблизно 300 гривень). Нотаріуси беруть також додаткову плату за надані послуги. Після успішної реєстрації у Державному реєстрі прав на нерухоме майно з’являться дані про власника.
